Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

Розділ 14

-Виглядаєш по-новому,- нарешті відповів Денис Яні,- дуже спокусливо і дорого…

-Ден, я так довго мріяла про зустріч з тобою,- посміхнулася Яна закусивши нижню губу, ніби роблячи на них акцент,- тільки не думала я, що ти…

-Ну, як бачиш у мене є дівчина, яку я дуже кохаю. Тому вибач, якщо розчарував тебе. Серцю не накажеш,- Денис сказав це якомога м’якше, щоб нікого на образити і дати зрозуміти, що не варто розраховувати на щось більше ніж просто спілкування.

  Та Яна ніби не звернула на це увагу, так само як і Марія Данилівна та Василина.

-Що ж, може пройдемо до столової, стіл-то вже накрили,- Марія Данилівна проявила гостинність і всіх запросила до столу.

  Коли всі прийшли до столової, Денис кожній із жінок допоміг сісти за стіл, а потім сів сам біля Єви. Вона вже заспокоїлася і стала почуватися себе ще більш впевненіше. Подумала, що зараз нічого такого надприроднього не відбувалося, через що треба нервуватися. Головне, на даний момент гідно витримати спілкування та не подавитися їжею від якогось неручного та несподіваного запитання.

-Єво, сонечко, що тобі покласти?- запитав з ніжністю Денис і після цього запанувала тиша за столом і всі перевили знову свої погляди на Єву.

-Я…,-Єва швидко пробіглася очами по столу, який був повністю заставлений різноманітними стравами,- поклади мені, будь ласка, запеченого лосося.

-Ще може хтось бажає?- запитав Денис.

-Мені краще салату з грибами,- попросила Марія Данилівна сина.

-Ти добре виховала свого сина,- сказала Василина подрузі,- такий галантний, уважний.

-Дякую Василино Романівно,- замість матері відповів їй Денис.-Може вина?

-Так, треба все ж таки трохи розслабитися,-погодилася Василина.

-А я п’ю тільки сік і ніякого алкоголю,- Яна намагалася вдавати з себе скромницю і це виглядало смішно, враховуючи її зовнішній вигляд.

-А чим ти займаєшся Єво?- запитала Марія Данилівна.

-Я працюю у банкові фінансовим консультантом,- відповіла Єва коштуючи страву,- а риба смачна.

-А батьки чим твої займаються?- продовжувала цікавитися мати Дениса.

-Тато мій загинув, мама вдруге вийшла заміж. Вона працює в аптеці фармацевтом.

-Отож, ти живеш з мамою та вітчимом,- зробила висновок Марія Данилівна.- Чи може я помиляюся і ти вже встигла переїхати до квартири мого сина?

-Мамо, ти прямо тут допит влаштувала,- поспішив зауважити Денис.

-Синку, невже я не можу поцікавитися і дізнатися більше про твою дівчину?- Марія Данилівна вдала, що образилася.

-Будь ласка, мамо, не ображайся…

-А ось, моя Яна вирішила відкрити салон краси,- з гордістю повідомила присутніх Василина,- з неї вийде гарний керівник.

-Запрошую всі на відкриття. А ти Єво ходиш до салонів краси?- Яна ніби цим запитанням хотіла виділити себе, показати, що на фоні Єви вона виглядає доглянутою, вишуканою красунею.

-Доню, ну, навіщо ти ставиш дівчину в незручне становище,- за прихованою посмішкою Василини ховалася насмішка,- хіба по Єві скажеш, що вона є клієнткою СПА салонів.

-Мені дуже подобається як виглядає Єва, люблю природнє…,- Денис відразу почав заступатися за Єву та він не закінчив.

-На що це ти натякаєш Ден?- обурено запитала Яна.

-Я просто так сказав без будь-яких потаємних думок, тому не варто все сприймати на свій рахунок. Може ще вина?- поспішив запевнити Яну Денис.

-Наливай ще потроху, бо відчуваю, що стрес для мене неминучій,- у голосі Марії Данилівни відчувалося розчарування.

-Мамо, даремно ти так засмутилася, на те немає абсолютно ніякої причини,- обійняв за плечі матір Денис після того як налив їй у келих вино,- я поруч з Євою щасливий.

-Звісно. Отож, за щастя і вип’ємо,- підняла свій келих господиня будинку.

  Ну, а потім Марія Данилівна запропонувала своїм гостям пройти до вітальні, щоб випити чаю та продовжити спілкування. По вигляду жінок Денис розумів, що вони намагаються триматися ввічливо та насправді ніхто з них не був задоволений. Денис зробилося прикро, що його мама була незадоволеною та він знав, що згодом вона прийме все як є. Змириться і все налагодиться. А щодо Василини і Яни Денис був задоволений, адже йому вдалося, як він гадав відгородитися від них і у подальшому уникнути небажаного залицяння з боку Яни.

  Перед тим як йти до вітальні Єва попросила Дениса провести її до вбиральні. Залишившись на одинці Єва змочила своє лице водою та подивилася на себе у дзеркало.

-Що ж Єво,- сказала вона сама до себе,- як тобі ця вистава? Гарно виходить хіба не так? Ти справжня горе актриса. Аби скоріше це закінчилося… аби все витримати… аби більше цього не повторювати… Так, спокійно, збадьорилася, посміхнулася. Не треба забувати, що більше цього не повториться…

  І тільки Єва вийшла із вбиральні та зачинила за собою двері позитивно налаштувавшись на подальшу гру почула голос Яни, яка нетерпляче чекала на неї у коридорі:

-Ну, суперниця поговоримо. З’ясуємо стосунки на одинці,- Яна підійшла до Єви та розвернула її до себе обличчям і з силою вдавила у стіну утримуючи за плечі...   

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍