Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

Розділ 15

  Від несподіванки Єва розгубилася і декілька секунд безмовно дивилася на Яну. Та швидко опанувавши себе вона щосили відштовхнула Яну від себе. Але Яна встигла схопитися за Євину сукню, яку потягнула на себе та трохи розірвала.

-Ти шльондра,- Яна знову притиснула Єву до стіни, а потім хотіла було штовхнути її на підлогу щоб насісти зверху.

-Якщо не забереш від мене свої руки, то я закричу,- поспішила сказати Єва,- і тоді, і моя і твоя репутація буде за мить зіпсована. Та я якось переживу, а в тебе від нервового струсу силікон у грудях полопається.

-У мене і без силікону цицьки як цицьки не те що в тебе одні соски стирчать. Дивуюся, як Ден з тобою спить,- Яна трохи вгамувалася, осмикнувши свою коротеньку сукню, яка задралася та оголила стегна,- але зовсім скоро він про тебе забуде, викине, як потріпану ганчірку за двері. Бо можеш не сумніватися, що він переключить усю свою увагу на мене. Захоче обіймати та цілувати тільки мене і з мого ліжка днями та ночами не буде вилазити.

-Я б на твоєму місці не була б такою самовпевненою,- Єва хотіла було вже йти та Яна перегородила їй дорогу.- Хочеш, щоб я дійсно закричала?

-Ну, кричи. Впевнена, що твій писк ніхто не почує. По тобі видно, що в тебе кишка тонка. Таку як ти легко роздавити, утоптати в землю,- Яна засміялася в обличчя Єві і хотіла схопити її за волосся.

  Але саме у цю мить до коридору зайшов Денис, який почав хвилюватися, чому це Єви так довго немає. Він ніби відчував, що щось сталося і відчуття його не підвело.

-Дівчата, що тут відбувається? Єво, чому в тебе сукня розірвана?- запитав він серйозно кидаючи погляд то на Єву то на Яну.

-Та так, треба було нам поговорити, от і поговорили,- посміхнулася Яна відразу ставши доброю і такою ніжною на вигляд.

-Усе добре, а сукню я випадково розірвала, коли зачепилася за… Ден все нормально,- запевнила Єва Дениса.

- Яно, ти йди до вітальні, а ми з Євою затримаємося,- Денис натягнуто посміхнувся до Яни.

-Добре Ден,- Яна посміхнулася йому взаємно відкидаючи спокусливо своє волосся назад торкаючись другою свою рукою вирізу декольте, ніби змушуючи звернути увагу на її пишні груди.

  Коли Яна нарешті пройшла мимо і при тому ще ніби ненароком зачепила Дениса своїм стегном Єва з полегшенням видихнула. Та не встигла вона заспокоїтися, як Денис взяв її за руку та потягнув за собою.

-Куди ти мене тягнеш?- запитала.

-До своєї кімнати…

-А ну, відпусти, ми про це не домовлялися,- Єва різко зупинилася, подумавши що…

-Ми тільки поговоримо, не більше,- Денис ніби прочитав її думки.

-Гаразд, поговоримо,- Єва зробила вдих-видих,- але знай, я хочу додому.

  Денис  дійшовши  до своєї кімнати, зупинився. Потім відчинив двері і пропустив Єву вперед, а потім зайшов сам. Зачинив за собою двері. Єва обвела очима кімнату в якій опинилася і вона їй сподобалася. Ремонт був виконаний у темно-синіх відтінках. Посередині стояло велике ліжко, під вікном письмовий стіл, а по-іншу сторону від ліжка стелажі на поличках яких стояли книжки та колекція іграшкових модельних машинок маленьких розмірів.

-Чому твоя сукня розірвана?- запитав знову.- Яна тобі завдала шкоди?

-Ми з нею тільки поговорила. А сукнею я необережно зачепилася, але це не біда,- Єва не хотіла зізнаватися як було насправді та жалітися.

-Єво, тут така ситуація виникла,- Денису якось ніяково було розпочати розмову заради якої він затягнув її у свою кімнату.

-Кажи вже як є,- Єва ніяк не могла здогадатися, про що буде йтися мова.

-Одним словом, ми з тобою заночуємо сьогодні тут. А саме у цій кімнаті. Розумієш, мама попросила залишитися і я не міг її відмовити. Бо я її і так вже неабияк засмутив,- Денис подивився на Єву благаючим поглядом.

-Ти мабуть жартуєш чи як?- вона відразу і не сприйняла його слова серйозно.

-Це буде всього один раз,- почав запевняти її Денис,- ти ляжеш по один бік ліжка, а я по-інший. І обіцяю тобі, що навіть не подивлюся на тебе. І про одяг я подбаю…

-Зупинися Ден, будь ласка,- Єва тільки замотиляла головою, відходячи від почутого,- я у цьому будинку більше ні на хвилину не залишуся. Зрозумів? Нашу угоду розірвано, і я взагалі шкодую, що погодилася на все це.

-Єво, сонечко…

-Ніяке я тобі не сонечко, тому звертайся до мене тільки по імені,- Єву все це почало наскільки дратувати, що вона перейшла на підвищений тон,- ми з тобою про те що будемо ночувати один в одного ще раз повторюю не домовлялися…

-Я знаю, що ні. Та мама попросила нас залишитися. Якщо ти зараз підеш, то вона зрозуміє, що ми несправжня пара. Можливо вона вже щось запідозрила і тому запропонувала залишитися. Єво, будь ласка, після цього можеш просити мене про що завгодно і я тобі не відмовлю,- Денис настирливо наполягав на своєму,- я не хочу, щоб усі вважали мене брехуном.

-Але ти і є брехун, так само як і я. Ми з тобою вдвох обманюємо своїх рідних,- Єва трохи заспокоїлася засмутившись.

-Вони змушують нас це робити. Ну, як переночуєш зі мною у моїй кімнаті?- Денис благаючими очима продовжував дивився на Єву.

-Для мене це так складно…

-Обіцяю, що навіть і краєм ока не подивлюся на тебе,- Денис ще не втрачав надії переконати Єву.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍