Читати книжки он-лайн » Любовні романи 💘💔💏 » Мій бос тиран, Елісса Фенікс

Читати книгу - "Мій бос тиран, Елісса Фенікс"

76
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 73
Перейти на сторінку:
Глава 8: Благодійний вечір

 

Коли Аліна і Дмитро увійшли до розкішного залу, атмосфера відразу змінилася. Зали, наповнені м’яким світлом люстр, дзвоном келихів і голосами обговорюваних проектів, наче замовкли на мить, коли вони з'явилися.

Дмитро йшов поруч з нею, крокуючи рівно і впевнено, але Аліна помітила, як він тримав її трохи ближче до себе, ніби охороняючи від зайвих поглядів. В його очах відчувалась невидима напруга, і він завжди злегка поправляв її, якщо хтось наближався. Його присутність біля неї була захисною, хоча він і намагався залишатись спокійним та стриманим.

Зал був вражаюче розкішним: високі стелі, м’яке світло, яке ллється з численних кришталевих люстр, і велика сцена для музикантів, які створювали атмосферу живої музики. На столах лежали розкішні квіти, а повітря було насичене аромати витончених страв. Молочний відтінок стін і золоті елементи інтер’єру підкреслювали розкіш і багатство місця. Люди, одягнені у вечірні сукні та костюми, обговорювали бізнес-питання, перешіптувались, обмінювались візитівками, але все це здавалось не таким важливим, коли Аліна з Дмитром увійшли в зал.

Її присутність була немов магніт. Всі погляди одразу спрямувались на неї. Як тільки вона з’явилася, кілька чоловіків незмінно обернулись, щоб зазирнути в її бік. Деякі жінки, стоячи неподалік, не могли стримати відвертих поглядів. Всі звертали увагу на її елегантне плаття, ідеальну зачіску, що спадала на плечі, та на її виразні очі, які нікого не залишали байдужими.

Аліна намагалася не звертати уваги на всі погляди, що зверталися до неї, але вона не могла не помітити, як люди з цікавістю проводили поглядами її фігуру. Вона відчувала, як всередині починає зароджуватися трохи незручності, але відразу зібралася і вирішила насолоджуватись моментом.

Дмитро йшов поруч, і як би він не намагався виглядати спокійно і непохитно, його погляд часто знаходився на Аліні. Він відчував, як кожен рух її тіла привертає загальну увагу, і в нього не було бажання, щоб хтось інший мав шанс наблизитися до неї. Всі ці погляди — від чоловіків, від жінок — були йому некомфортні, і він намагався залишати Аліни в своєму полі зору, тримаючи на собі всю увагу.

— Ви виглядаєте приголомшливо, Аліно, — сказав один із гостей, підходячи до неї з келихом у руках. Він був одягнений в класичний чорний костюм і виглядав зацікавлено, розглядаючи її, поки не звернув увагу на Дмитра, який стояв поруч, наче уважний спостерігач. Дмитро не міг не помітити ці погляди. Його руки автоматично стиснулися, і він спокійно, але вкрай чітко, відповів:

— Вибачте, але ми тут не для того, щоб займатися знайомствами.

Тон його голосу був прохолодним і дещо відстороненим, що змусило співрозмовника трохи відступити. Аліна, злегка розгублена, намагалась перевести все в жарт.

— Ви не повинні так переживати, Дмитре, я ж не планую зваблювати нікого на цьому заході.

Але Дмитро лише тихо кивнув, не вірячи в жарт, і знову повернувся до групи людей, залишаючи її в центрі уваги. Здавалося, що його холодна професійність накривала все навколо, включаючи його ставлення до самого вечора.

Тим часом, Аліна все більше розуміла, що цей вечір — це не просто соціальний захід, а й спосіб для Дмитра показати, що він не бажає, щоб вона отримувала увагу інших чоловіків. Це відчуття захисту і власницької сили з боку Дмитра починало створювати нову напругу між ними.

Він намагався не відходити від неї навіть на крок. Здавалося, що він був готовий захистити її від кожного, хто намагався підійти занадто близько. Його погляд, хоч і намагався зберігати професійну стриманість, все більше показував, що Аліна йому важлива — важлива більше, ніж просто підлегла.

Але Аліна також не залишалася байдужою. Кожен погляд, кожен жарт, кожен жест Дмитра створювали ще більше напруги між ними. Вона відчувала, як ця хімія зростала, і навіть не намагалась це приховувати. Вона знала, що цей вечір ще довго залишиться в її пам'яті.

Кожен її рух, кожна її усмішка лише додавала ще більше уваги до неї. Це був той момент, коли вона зрозуміла: цей вечір змінює все. І все, що залишалось — це дочекатися, чим він закінчиться.

Аліна не могла не помітити, як Дмитро виглядав цього вечора. Він був справжнім втіленням елегантності і сили. В його класичному чорному костюмі, ідеально підібраному до його постаті, не було зайвих деталей — тільки стримана розкіш. Лінії костюма підкреслювали його рішучі, сильні плечі, а на грудях мерехтіло ледь помітне кільце, яке свідчило про його статус.

Він стояв поруч, мовчки спостерігаючи за оточуючими, і Аліна розуміла, що його присутність справді домінує. Але що її вражало найбільше — це його очі. Вони були невидимими, вражаючими, холодними і водночас пристрасними. Всі ці риси, які зазвичай залишаються прихованими під маскою строгого начальника, розкривались саме сьогодні.

Вона уважно спостерігала за ним, коли він стояв поруч, захищаючи її від зайвих поглядів. Його манери були бездоганними, навіть у цих нетрадиційних для нього обставинах. Він не здавався надто привітним, але кожен його рух був впевнений і продуманий. Аліна знову відчула, як між ними виникає своєрідна енергетика, і це її трохи лякало.

"Він завжди такий — холодний, стриманий, але є щось у ньому, що не дає мені спокою", — подумала вона, спостерігаючи, як він бере келих з напоєм і підносить його до губ. Його погляд на мить затримався на її очах, і Аліна відчула, як її серце зробило несподіваний ривок. Їй важко було зрозуміти, що саме викликало таку реакцію — його впевненість чи щось більше.

Вона намагалась зосередитися на розмовах навколо, але кожен погляд Дмитра, кожен жест, мовчазне спостереження, виводили її з рівноваги. Вона не могла не думати про те, як він виглядає зараз — такий привабливий, вищий за всіх, мовчазний і водночас такий складний. Її серце стиснулося від того, що між ними був бар’єр, який вона не могла подолати — професійний, суворий, невидимий.

Він помітив її погляд, і хоча не змінив виразу обличчя, його очі на мить стали м'якшими. Це була мить розуміння, коли їй здалося, що він теж відчуває, як важко залишатися так віддаленими, як складно не перетинати цю межу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 17 18 19 ... 73
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій бос тиран, Елісса Фенікс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій бос тиран, Елісса Фенікс"