Читати книгу - "Тотальний опір. Частина 1"

195
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 22
Перейти на сторінку:
швидкісними зарядами (подовжені і трубні заряди[38] тощо). Найбільше вибухівки закладати в опорних балках.

■ Якщо часу більше, то додатково підриваються й самі опори.

Залізні мости:

■ Якщо в тебе зовсім мало часу, то швидкісними зарядами підриваються тільки прогони.

■ За умови достатнього часу, підривні роботи відбуваються планово.

■ Проведи переріз моста простою роздільною лінією. Підривай:

а) обидва нижні прогони;

б) верхній прогін;

в) одну діагональну балку на тому самому боці;

г) конструкції, які підтримують шляхове полотно.

■ Якщо один із верхніх прогонів не підривати, то, перед тим як упасти, міст розвернеться в один бік. Отож прибирання уламків значно ускладниться, а подальше використання основних тримальних конструкцій стане неможливим.

Напад на аеродроми

Розрізняють:

а) великі аеродроми;

б) польові аеродроми.

■ Великі аеродроми мають дуже довгі злітні смуги з твердим покриттям і надаються для злету і посадки бомбардувальників, важких транспортних літаків та реактивних винищувачів. Напад на великий аеродром — це операція, яка під силу формації, що за своєю силою відповідає щонайменше батальйонові.

■ Польові аеродроми — це всього лише галявини для злетів і посадок. Вони у найліпшому разі зміцнені решіткою, що укріплює ґрунт. Тому польові аеродроми надаються лише для польотів легких транспортних літаків, гелікоптерів та штурмовиків «короткого старту з трав'яного покриття». Польові аеродроми є більш придатними цілями для загонів малої війни. Надалі мова йтиме лише про них.

■ Об'єктами руйнування можуть стати:

а) мобільні важкі радіостанції;

б) мобільні радари;

в) літаки, що перебувають на землі;

г) запаси пального і боєприпасів;

ґ) екіпажі літаків та обслуговуючий персонал.

■ Як правило, сил загону малої війни вистачає лише для того, щоби зруйнувати 2-3 об'єкти. Тож командир мусить вирішити, на які саме об'єкти нападатиме.

■ У разі акцій нападу розрізняють:

а) вогневі напади;

б) нальоти.

■ Вогневі напади — це обстріл із мінометів, безвідкатних гармат, кулеметів, гранатометів та снайперських гвинтівок з віддалі по літаках, що перебувають на землі, по радіостанціях та радарах, казармах тощо. Самі ж стрільці до об'єкту нападу не наближаються.

■ У разі нальотів аеродром ізолюють групи прикриття. Штурмові групи знищують охорону і персонал. Технічні групи підривають об'єкти, обрані для руйнування, або ж підпалюють їх. Транспортні групи вилучають трофеї. Вирішальне значення має блискавичність операції.

Напад на рухомі ракетні комплекси

Загальні зауваги:

■ Добрими мішенями для формацій малої війни є позиції високоточної ракетної зброї.

■ Ракетні батареї або дивізіони складаються з:

а) кількох самохідних пускових установок;

б) 1-3 управлінських і радарних установок;

в) станції заправки пальним, призначеної для заправки ракет перед стартом;

г) кількох товарних вагонів-цистерн із рідким ракетним паливом;

ґ) піхотного компоненту охорони.

■ Місце розташування підрозділів з високоточною зброєю переважно зраджує великий і важкий обоз. Наступне, що відразу ж зауважують усі спостерігачі, це ракети, довжиною десять і більше метрів.

■ Під час заправки ракет піднімаються випари, які видно здалеку. І вдень і вночі пускові позиції зраджують вогневі заграви та клуби диму. Саме вони притягують бійців малої війни, що можуть перебувати навіть доволі далеко від цього місця.

Можливості руйнування:

■ Комплекси ракетної зброї дуже легко пошкодити.

■ Цілями для автоматів і кулеметів стають заправні станції та вантажівки з цистернами.

■ Мобільні радарні станції найкраще обстрілювати гвинтівковими гранатами чи з гранатометів.

■ Самі ж ракети з усіма їхніми численними електронними та механічними деталями — украй вразливі. Навіть одне потрапляння в корпус ракети із снайперської гвинтівки означатиме, найімовірніше, руйнування ракети. І немає значення, куди потрапить куля. Головне завдання — влучити принаймні раз.

■ Найкращим тактичним моментом для обстрілу ракети є старт: звук старту заглушує наші постріли; обслуга ракети перебуває в укритті і вже позбавлена можливості стежити за довкіллям; піхотна охоронна команда або сама вже перебуває в укритті, або ж спрямовує основну увагу на видовищний момент пострілу.

■ Момент старту можна розпізнати за такими ознаками: у діаметрі щонайменше 200 метрів навколо ракети всі ховаються в укриття; позаду корпусу ракети з'являється дим.

■ Старт ракети не відбувається подібно до, скажімо, пострілу з гранатомета — за долю секунди. Він проходить значно повільніше і тягнеться кілька секунд. Теоретично існує можливість поцілити з кулемета, автомата чи снайперської гвинтівки в ракету навіть у момент, коли вона (дуже повільно!) починає відділятися від землі.

Тимчасове захоплення населеного пункту

Загальні зауваги:

■ Коли контрударами на фронті ворога буде змушено до відходу із зайнятої території, то він:

а) стратить або вивезе політичних в'язнів;

б) демонтує важливі промислові підприємства і вивезе обладнання, а разом із ним і фахівців, здатних його обслуговувати;

в) розпочне масштабні руйнування ще не знищених громадських та промислових установ (електростанції, паливні виробничі потужності, інфраструктуру залізниці, комунікації, мости тощо).

Мішені для нападу:

■ Зайняти мости. Це забезпечить нас безперешкодним транспортним сполученням. А також перекриє супротивникові внутрішню комунікацію.

■ Зайняти радіостанцію. Це дасть нам можливість передавати інструкції своєму населенню, а також інформувати дружні нам іноземні країни. А також ускладнить супротивникові здійснення впливу на населення.

■ Зайняти адміністративні й урядові будівлі. Супротивник втратить можливість координувати оборонні заходи. Нам це полегшить управління своїм населенням. Забезпечить недоторканність архівів і документації. Дасть можливість заарештувати важливих колаборантів та ворожих осіб.

■ Зайняти в'язниці. Це перешкодить політичній поліції убити або вивезти в останню мить в'язнів.

■ Зайняти центральну телефонну станцію. Такий крок миттєво перерве всі внутрішні та зовнішні телефонні зв'язки супротивника. Дасть нам можливість прослуховувати розмови і передавати обманні накази.

■ Зайняти установи залізниці. Перекрити основні залізничні вузли. Це не дасть розбитому супротивникові зникнути разом із важкою технікою. Позбавить його можливості швидко отримати підкріплення ззовні.

Організація штурмової групи:

■ У наступальній операції задіяні:

а) формації малої війни;

б) сили місцевого цивільного руху опору.

■ Сам наступ проводять формації малої війни. Сили цивільного руху опору супроводжують їх, підтримують і прикривають.

■ Формації малої війни поділяються на:

а) загони прикритті: вони перекривають основні транспортні вузли на територіально зручних точках (мости, перевали тощо) та ізолюють місцевість, на яку здійснюється напад;

б) штурмові загони: нападають

1 ... 18 19 20 ... 22
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тотальний опір. Частина 1», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тотальний опір. Частина 1"