Читати книгу - "Жінка в пісках"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Нічого не вдієш. Чоловік вирішив поговорити з жінкою і примусити її розповісти про все докладно. Якби тільки вдалося з’ясувати становище, то й вихід знайшовся б. Не віриться, щоб його не було. Та хіба можна терпіти таке безглуздя?.. А що, коли жінка не відповідатиме?.. Цього він боявся найбільше. Саме такого повороту справи можна було сподіватися. Її вперта мовчанка... Поза беззахисної жертви, що лежить, підібгавши ноги...
Її гола спина викликала в уяві щось непристойне і звіряче. Чоловікові здавалось, що досить йому доторкнутись до неї і вона перевернеться на спину. Та як тільки він про це подумав, страшний сором забив дихання. Йому привиділося, начебто на обсипаній піском жіночій спині відбивається його власна постать — постать вправного ката, що піддає жінку тортурам. Зрозуміло... Так воно колись буде... І того дня ти втратиш право голосу...
Несподівано різкий біль кольнув низ живота. Переповнений сечовий міхур просив пощади.
8Справивши малу нужду, чоловік застиг, наче відсторонений від усього на світі. Не було надії, що з плином часу його становище поліпшиться. Та він не мав відваги повертатися до хати. Лише тепер, на відстані, збагнув, як небезпечно бути поряд з жінкою. Щоправда, не так страшна вона сама, як її поза. Ще ніколи в житті він не бачив чогось такого непристойного. Ні, він не повинен вертатися до хати. Бо, що не кажи, та поза таїть у собі страшну небезпеку.
В зоології існує поняття «спазма вдаваної смерті». Під ним розуміють стан паралічу, в який впадають деякі комахи та павуки, коли несподівано щось їм загрожує. Порвана картина... Аеродром з диспетчерською, яку захопив божевільний... Чоловік хотів переконати себе, що його власна непорушність призведе до припинення будь-якого руху в світі — так для жаби протягом зимової сплячки немає зими.
Та поки він роздумував, сонячне проміння стало нестерпним. Немов уникаючи його стріл, чоловік швидко нагнувся і, вхопивши комір руками, з такою силою рвонув його, що від сорочки відлетіли три верхні гудзики. Зішкрябуючи з долоні пісок, знову пригадав учорашні жінчині слова, що пісок ніколи не буває сухим, а, навпаки, руйнує своєю вологістю все, з чим стикається. Знявши сорочку, ослабив ремінь, щоб штани трохи провіяло. І навіщо було зчиняти такий переполох? Неприємне відчуття так само швидко полишило його, як і охопило. Мабуть, вологий пісок негайно втрачає свою чарівну силу, як тільки його торкається повітря.
І якраз у цю мить чоловік усвідомив, що глибоко помилився. Безперечно, його пояснення того, чому жінка спала голою, занадто однобічне. Хоча не виключено, що вона мала намір заманити його в пастку, її поведінка, як це не дивно, могла бути щоденною звичкою, виробленою умовами життя. Жінка лягала спати аж на світанку. А оскільки вві сні людина легко пітніє, то цілком природно, що жінка роздягалася догола. Адже доводилося спати вдень у гарячій, мов піч, піщаній ямі. Якби він опинився в її становищі, то напевно теж спав би голий...
Це відкриття миттю зняло з нього напруження. Здалося, наче легкий вітерець здув із шкіри піт і пісок. Навіщо ці даремні переживання? Не треба ціпеніти від самого вигляду замка, поки не переконаєшся, замкнутий він чи ні... Чоловік спроквола, ледве відриваючи ноги від землі, подався до хати.
Він заспокоїться і вивідає у жінки всі потрібні відомості... Що ж тут дивного? Жінка замовкла тому, що він утратив самовладання і розкричався... А крім того, хіба її мовчанка не могла бути виявом сором’язливості, мовляв, необережно допустила, що хтось побачив, як вона спить гола.
9Після засліплюючого блиску розпеченого піску в хатині було похмуро, холодно й волого. Та за мить чоловік усвідомив, що помилився. Бо й тут стояла задуха, до того ж тхнуло пліснявою.
Жінки не було там, де лежала раніше. Чоловік аж здригнувся від несподіванки. Досить з нього тих загадок! А втім, не довелося нічого розгадувати. Жінка стояла коло умивальника, обернувшись до нього спиною і злегка нахилившись над баком з водою.
Вона була вдягнена. Тепер він уже не міг їй нічого закинути — від кімоно й робочих шароварів із блідо-зеленої тканини в горошок, здавалося, ширився начебто запах м’ятного бальзаму. Отже, він забагато переживав. Зрештою, якщо попасти в такі незвичні обставини й не виспатися, то уява неодмінно розгуляється.
Жінка сперлась однією рукою на край бака і, зазираючи всередину, кілька разів провела пальцем другої по воді. Чоловік струсив обважнілу від піску й поту сорочку й намотав її на зап’ястя.
Жінка обернулась. На її обличчі застигла настороженість. Благання в її очах було таким природним, що, здавалося,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жінка в пісках», після закриття браузера.