Читати книгу - "Мисливець. У пошуках втраченого, Сано Бенсан"

— То зараз моя ціль лише підвищити рівень аватара? Ти впевнений, що ми встигнемо за тиждень? — захекано промовив одразу, коли останній кранк посіяв за собою коїни. 

— Так. 

— Але зараз нічого не розкажеш про те, що буде через тиждень?

— Ні. 

— Як очікувано… — пробубонів без особливого захвату й заліз в автівку. Обрав новий пункт призначення і вирушили вперед. — Ти хоч розумієш, скільки б за цей час ти доніс мені інформації та на скільки легше мені було б…

— Не було б, Мисливцю. На все свій час і крапка. Радій цим митям.

— Аякже, з тобою одна радість… 

Емікс всміхнувся, але мені щось не дуже хотілося. Та й портал перемістив нас до скелястих урвищ, а відсутність дощу більш-менш потішила мене. Хоча автівка вилетіла з порталу на чималій швидкості, а до такого прибуття я дещо не звик. Тому довелося вкрай швидко зреагувати, аби не звалитися на ній у провалля. Як у кращих сценаріях, спинились ми на самому краю. У свій бік намагався не дивитись, бо навіть для мене там було… зависоко. Летіти.