Читати книжки он-лайн » Публіцистика 📰🎙️💬 » Тарас Шевченко та його доба. Том 2

Читати книгу - "Тарас Шевченко та його доба. Том 2"

169
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 197 198 199 ... 201
Перейти на сторінку:
У 1840 – 1860 рр. – учитель малювання в Київській повітовій школі на Подолі, співробітник Тимчасової комісії для розбору давніх актів у Києві. Шевченко познайомився з Сенчило-Стефановським у 1843 р. й між ними встановилися дружні взаємини. Сенчило-Стефановський разом з Шевченком у 1846 р. брав участь у археологічних розкопках могили Переп’ятихи поблизу Фастова.

Дев’ять малюнків, які він виконав для альбому «Могила Переп’ятихи та археологічні знахідки в ній» (К., 1846) помилково приписували Шевченкові. Сенчило-Стефановський – один з розповсюджувачів «Живописной Украйны» в Києві. В 1859 р., перебуваючи в Києві, поет гостював у Сенчило-Стефановського. За відомостями М. М. Білозерського, в Сенчило-Стефановського було близько двадцяти листів Шевченка, але вони не збереглися… (Шевченківський словник. Т. 2. С. 204.)

551

Платон Білецький. Сторінки образотворчого Щоденника Тараса Шевченка на засланні. «Київська старовина», 1997, № 3/4. С. 3 – 6.

552

У документальних збірниках – «Т. Г. Шевченко в документах і матеріалах. К., 1950.» і «Тарас Шевченко. Документи і матеріали. К., 1963.» вказано іншу дату.

553

Кирило-Мефодіївське товариство: у 3 т. Т. 1. С. 67 – 68, 331 – 333.

554

Кирило-Мефодіївське товариство: у 3 т. С. 334.

555

Там само.

556

Там само. С.335.

557

Там само.

558

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 10 т. Т. 6. К., 1939. С. 40 – 41.

559

Андрій Іванович Лизогуб (1804 – 1864) – знайомий Шевченка, брат І. Лизогуба. В 30-х рр. ХІХ ст. залишив державну службу й оселився в своєму маєтку в Седневі. Ще до зустрічі з Шевченком (1846) був обізнаний з його творчістю, високо цінував її. Поет гостював у Лизогуба весною 1846-го і 1847 р. Тут він написав поему «Відьма» і передмову до нездійсненого видання «Кобзаря», намалював три краєвиди Седнева («Коло Седнева», «Чумаки серед могил» і «В Седневі») і портрет Лизогуба. Портрет був в альбомі, що належав Лизогубу і як окремий твір вперше демонструвався на Республіканській виставці в Києві у 1939 р. Тепер зберігається в Домі-музеї Шевченка. Лизогуб листувався з Шевченком-засланцем, йому Шевченко надіслав автопортрети в солдатському мундирі (1847 і 1849). Під час обшуку 1850 р. в поета знайдено 7 листів від Лизогуба і передано їх до «Третього відділення». На вимогу О. Орлова чернігівський цивільний губернатор Гессе того ж року викликав Лизогуба до Чернігова й О. Орлов, який тоді був тут, іменем царя заборонив йому листуватися з Шевченком. У 1850 р. Лизогуб просив В. Перовського поклопотатися перед урядом про полегшення поетової долі. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 353.)

560

Кузьма Трохимович – головний персонаж повісті Квітки-Основ’яненка «Салдатський патрет».

561

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 10 т. Т. 6. С. 39.

562

Листи до Тараса Шевченка. С. 51.

563

Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: у 10 т. Т. 6. С. 47.

564

Київська старовина. 1997. № 3 – 4. С. 7 – 9.

565

Аральська описова експедиція – експедиція, яку в 1848 – 1849 рр. організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів і умов майбутнього судноплавства.

566

Олексій Іванович Бутаков (1816 – 1869) – російський мореплавець і географ, дослідник Аральського моря, контр-адмірал. У 1848 – 1849 рр. – капітан-лейтенант флоту, начальник Аральської описової експедиції. За клопотанням Бутакова до її складу було включено як художника й Шевченка. Поет познайомився з Бутаковим, мабуть, у травні 1848 р. в Орській фортеці перед виходом експедиції. Під час цієї експедиції вони разом були на шхуні «Константин», жили в одній каюті. Дружні взаємини між Бутаковим і поетом підтримувалися протягом усього аральського періоду, а потім в Оренбурзі, де на прохання Бутакова Шевченка залишили для остаточної обробки матеріалів експедиції. «Добре, братське», за висловом поета, ставлення Бутакова до нього полегшило на якийсь час його долю на засланні. На Кос-Аралі між 20.ХІ.1848 р. і 6.V.1849 р. Шевченко виконав малюнок «О. Бутаков і фельдшер О. Істомін під час зимівлі на Кос-Аралі». На альбомному аркуші під малюнком, можливо, рукою дружини Бутакова напис «Раб. Т. Шевченко. А. И. Бутаков и фельдшер Истомин в комнате укрепления Кос-Арал». Постать Бутакова зображена спиною до глядача. Малюнок зберігається в Домі-музеї Т. Г. Шевченка. На Бутакова за порушення заборони Шевченкові малювати було накладено стягнення. Шевченко ще раз зустрівся з Бутаковим у м. Владимирі (запис у «Щоденнику» 10.ІІІ.1858 р.). Про Бутакова поет тепло писав у листах до В. Рєпніної, Б. Залеського, С. Левицького. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 96 – 97.)

567

Логвин Іванович Федяєв (1794 – ?) – командир першої бригади 23-ї піхотної дивізії Окремого Оренбурзького корпусу, генерал-майор. За спогадами К. Герна і Е. Нурдатова Федяєв прагнув полегшити долю Шевченка, сприяв його заняттям живописом. У 1848 р., коли Федяєв прибув до Раїму, він привіз Шевченкові набір фарб. (Шевченківський словник. Т. 2. С. 300.)

568

Раїм – укріплення на р. Сирдар’ї, засновано 1847 р., ліквідовано 1854 р. (тепер на цьому місці рибальське селище. (Там само. C. 154.)

569

Там само. С. 52.

570

Олексій Іванович Макшеєв (1822 – 1892) – російський географ, дослідник Середньої Азії. Був близький до гуртка петрашевців. Брав участь як офіцер в Аральській описовій експедиції. До цієї експедиції включено й Шевченка. Протягом кількох місяців Шевченко жив разом з Макшеєвим. Між ними встановилися дружні взаємини. У кінці жовтня – на початку листопада 1848 р. Макшеєв залишив експедицію й виїхав до Оренбурга. 26.ІІІ.1849 р. поет написав йому теплого листа. В 1860 р. вони зустрічалися в Петербурзі. В родині Макшеєвих був зошит-альбом з віршами й малюнками Шевченка (не зберігся). Макшеєв – автор спогадів про Шевченка. В Paїмі між 19.V і 25.VI.1848 р. Шевченко виконав акварельний портрет Макшеєва. Про це Макшеєв згадував у книжці «Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю» (СПБ, 1896). Він писав, що твір не був завершений, і тому пізніше його домальовував О. І. Чернишов – брат художника О. П. Чернишова. До 1920 р. портрет зберігався в родині Макшеєвих. Де він тепер – невідомо. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 376.)

571

Юхим Матвійович Матвєєв – підполковник Уральського козачого війська. У 1847 – 1850 рр. – офіцер для особливих доручень при командирі Окремого Оренбурзького корпусу. Шевченко познайомився з Матвєєвим у 1847 р. одразу після прибуття до Оренбурга. Впливовий

1 ... 197 198 199 ... 201
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тарас Шевченко та його доба. Том 2», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тарас Шевченко та його доба. Том 2"