Читати книжки он-лайн » Публіцистика 📰🎙️💬 » Тарас Шевченко та його доба. Том 2

Читати книгу - "Тарас Шевченко та його доба. Том 2"

169
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 200 201
Перейти на сторінку:
офіцер – син простого козака – прагнув полегшити службу поета в Орській фортеці. При сприянні Матвєєва його призначено до Аральської описової експедиції (1848 – 1849). Перебуваючи у Раїмському укріпленні, Шевченко повсякденно зустрічався з Матвєєвим, який кілька місяців виконував обов’язки начальника укріплення. Їхні добрі взаємини тривали і в Оренбурзі восени-взимку 1849 – 1850 рр. Увагу Матвєєва поет відчував і в Новопетровському укріпленні. Матвєєв не раз згадується в листах Шевченка. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 386.)

572

Олександр Трохимович Богомолов – поручик 4-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу. Допомагав організувати роботу Аральської описової експедиції 1848 – 1849 рр. В 1848 р. – начальник Кос-Аральського форту, 1849 р. – командир роти, до якої був зарахований Шевченко під час Аральської експедиції. За спогадами Е. Нудатова, Шевченко зустрічався з Богомоловим і в неофіційній обстановці. (Там само. С. 77.)

573

На стор.18 цитованого тексту вміщено чорно-біле зображення акварелі Т. Г. Шевченка «Місячна ніч на Кос-Аралі».

574

Томаш Вернер (Хома) – польський політичний засланець. За поширення антиурядової літератури й підбурювання ремісників до повстання Вернера у 1844 р. віддано рядовим в Окремий Оренбурзький корпус. З 1849 р. – унтер-офіцер. З 1859 р. – офіцер. Шевченко познайомився з Вернером в Орській фортеці перед початком Аральської описової експедиції. В цій експедиції Вернер брав участь як геолог. Під час плавання 1848 – 1849 рр. на шхуні «Константин» вони здружилися, жили в одній каюті, а між плаваннями – в одній кибитці. Дружні відносини підтримували й в Оренбурзі, де разом опрацьовували матеріали експедиції. Шевченка і Вернера зображено на малюнку О. П. Чернишова «Т. Г. Шевченко серед польських засланців». Поет згадував Вернера в листах до Б. Залеського 6.VI.1854 р. і 10.ІІ.1855 р. Очевидно, Шевченко листувався з Вернером, але їхні листи не збереглися. В 1849 р. в Оренбурзі Шевченко виконав портрет Вернера… Оригінал не знайдено. В Домі-музеї Т. Г. Шевченка зберігається фотографія портрета. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 111.)

575

Броніслав Залеський (1820 – 1880) – польський історик і художник, діяч польського визвольного руху. В 1838 р. – член таємного студентського руху при Дерптському (Тартуському) університеті. Майже два роки був в ув’язненні, потім висланий під нагляд поліції до Чернігова. В 1845 р. повернувся на батьківщину і жив у Вільні. За конспіративну діяльність та зв’язки з польськими революційними гуртками в 1846 р. заарештований і в 1848 р. засланий рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу. Разом з З. Сєраковським входив до революційного гуртка польських політичних засланців. У 1853 р. дістав чин прапорщика; у 1856 р. служив в редакційних комісіях (у Мінську та Москві) по підготовці селянської реформи 1861 р. В 1860 р. емігрував з Росії до Франції. В 1863 р. допомагав закупити зброю для учасників польського визвольного повстання 1863 – 1864 рр. Співробітничав в емігрантських виданнях. З Шевченком познайомився і заприятелював у листопаді 1849 р. в Оренбурзі. Як художник Залеський був прикомандирований допомагати Шевченкові завершувати малюнки, що їх поет виконав під час Аральської описової експедиції. В 1851 р. вони разом брали участь у Каратауській експедиції. У цей час український митець намалював Залеського на картині «Шевченко серед товаришів»… З 1853 р. листувалися. Збереглося 16 листів Шевченка до Залеського і 11 Залеського до поета. Шевченко надсилав Залеському свої малюнки і Залеський, бажаючи матеріально допомогти поетові, продавав їх. Востаннє вони зустрілися у 1859 р., коли Залеський у службових справах приїздив до Петербурга. В статті «Польські вигнанці в Петербурзі»… Залеський присвятив низку сторінок Шевченку. В Парижі 1865 р. видав французькою мовою альбом офортів «Життя киргизьких степів», де відтворив кілька малюнків Шевченка. Примітки Залеського до листів Шевченка опублікував І. Франко. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 228 – 229.)

576

Зеленка (Зельонка) Михайло Тадейович (в чернецтві Кандид, 1797 – 1860) – польський політичний засланець, ксьондз оренбурзької римсько-католицької церкви. Після польського визвольного повстання 1830 – 1831 рр. його за «участь у зловмисних намірах польських бунтівників» 1833 р. заслали в Оренбурзьку губернію. Тут він жив до кінця життя. Шевченко познайомився з ним у 1849 – 1850 рр. Поет поважав Зеленку і довіряв йому. В листуванні прихильно називав його «отець-префект». (Шевченківський словник. Т. 1. С. 240.)

577

Олексій Пилипович Чернишов (1824 – 1863) – російський художник, академік Петербурзької академії мистецтв (з 1860 р.). Автор жанрових картин. Познайомився з Шевченком, очевидно, ще навчаючись в Академії мистецтв. Зустрічався з ним в Оренбурзі в червні 1847 і 1849 – 1850 рр. Відомі три листи до поета. Листи Шевченка (зокрема, 24.Х.1847 р. і 7.ІІІ.1850 р.) не збереглися. Шевченко переслав через Чернишова до Петербурга кілька клопотань про полегшення свого становища на засланні. Шевченко згадував Чернишова в листі до М. Лазаревського 20.ХІІ.1847 р. Чернишов створив малюнок «Т. Г. Шевченко серед польських політичних засланців». (Там само. Т. 2. С. 339.)

578

Людвік Зигмунтович Турно (1805 – рік смерті невідомий) – рядовий 3-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу, польський політичний засланець. Син учасника польського визвольного повстання 1830 – 1831 рр. В 1848 р. за намір приєднатися до краківських повстанців його віддано в солдати й заслано до Оренбурзького корпусу. В 1849 – 1850 рр. познайомився з Шевченком, в 1851 р. під час Каратауської експедиції вони жили в одному наметі. В цей час Шевченко змалював Турно. Разом з українським поетом і польськими засланцями Турно зображений на малюнку О. П. Чернишова. В 1853 – 1856 рр. поет тепло згадував Турно в листах до Б. Залеського. В 1859 р. у чині поручика Турно увільнено від служби. (Шевченківський словник. Т. 2. С. 283.)

579

Документально причина нового ареста Шевченко (в апреле 1850 г., в Оренбурге) доныне не установлена. В возникшем в это время следственном «деле» никакого письменного доноса нет. Арестован он был в ночь с 22 на 23 апреля, содержался на главной гауптвахте, причём ни в одном документе не было сказано, за что состоит под арестом. 12 мая Шевченко был освобождён из-под ареста и затем отправлен в Орскую крепость; вдогонку командир корпуса Обручев шлёт строжайшее предписание командующему 5-м батальоном (в Орской крепости) об усилении надзора за Шевченко, за его поведением и особенно – перепиской… Ничего по-прежнему не говорится о причине, вызвавшей все эти меры, – и перевод в Орскую крепость, и усиленный надзор. Только 23 мая 1850 г. (спустя месяц после ареста Шевченко) направляет Обручев рапорт за № 353 в Петербург военному министру Чернышеву с

1 ... 200 201
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тарас Шевченко та його доба. Том 2», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тарас Шевченко та його доба. Том 2"