Читати книгу - "Інфеністи 5: Без каяття, Арія Вест"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Очі Бек моментально звузились.
В ту ж мить Мін Чжень різко підвівся зі стільця, відштовхуючи його вбік. Із характерним звуком стілець ударився об стіл і звалився додолу. Рейчел пискнула. Усі інші застигли в шоці.
Багряний провісник, здаючись аніскілечки не п’яним, на відміну від ледь стоячого на ногах Джуліана, ліниво підійшов до Ребекки і, залишаючи її позаду себе, зронив:
― Досить. Вона не зобов’язана тобі відповідати.
Та Бек не стрималась. Спробувавши вирватись уперед, вона наштовхнулась на міцну руку Мін Чженя, виставлену перед нею, і прокричала:
― Хантере, що з тобою не так?! Нещодавно ти казав, що радієш за мене, а тепер… ти справді так вважаєш?!
Джуліан раптом дико розсміявся. Сміх покотився залом, змушуючи серце кожного присутнього завмерти від подиву. Махнувши рукою, Хантер цілком божевільно випалив:
― А ти? Пляшка стала червоною, Баранчик Сью! Яка ж тоді правда?!
Бек насупилась, а обличчя її стрімко почало вкриватись потом. Вона більше не намагалась вирватись уперед, дозволивши Мін Чженю стояти перед нею.
В наступну мить Джуліан наче оскаженів:
― От значить як! Ти знайшла собі всесильного демона, і ви двоє будете жити довго і щасливо?! Значить, ось яка правда?! ― очі Хантера налились непідробними емоціями. Обвівши всіх присутніх проникливим поглядом, він різко махнув рукою, кидаючи на землю порожні тюбики з пастою. ― До біса вас усіх і ваше фальшиве щастя!
Сказавши це, він стрімко забрався геть. Звісно, він не міг вийти з палацу, адже в коридорах знаходилось чимало слуг Сапфірового очарування, котрим було наказано не випускати посланця за межі палацу. Та Джуліан і не хотів нікуди йти. Він просто хотів забратися подалі від усього цього фальшу…
Бек тим часом застигла у нерухомій позі, а очі її так і бігали туди-сюди.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Інфеністи 5: Без каяття, Арія Вест», після закриття браузера.