Читати книжки он-лайн » Фантастика 🚀🪐👽 » Вулиця Червоних Троянд

Читати книгу - "Вулиця Червоних Троянд"

220
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 167
Перейти на сторінку:
оповіді із «загадкою», яку необхідно розкрити. В його письмі загадок немає. На тлі незвичайного він розкриває людські характери, виразно окреслюючи конфлікт між протидіючими силами. Здебільшого герої творів Анатолія Стася діють або ж безпосередньо на війні, або в час війни; позитивні персонажі так чи інакше стикаються віч-на-віч з фашизмом, в той або інший спосіб, залежно під обставин та ситуацій, ведуть проти нього безкомпромісну боротьбу. Особисто для цих героїв боротьба не завжди завершується щасливо, письменник не спрощує життя, трагічна доля деяких персонажів лише зміцнює в художньому матеріалі емоційний струмінь реальності. Ось герой оповідання «Сріблясте марево» Юрко-ленінградець, молодий науковець, що став солдатом. Він потрапив у село, захоплене гітлерівцями, але й тут не припиняє роботи, розпочатої ще до війни в ленінградському інституті. В цьому романтично виписаному образі втілено високі моральні якості молодої радянської людини. В ім'я перемоги над ворогом Юрко віддав все — світлий розум, знання і врешті життя. Для Андрійка, хлопця з українського села, з яким товаришував Юрко-ленінградець, справжнє прізвище молодого вченого назавжди залишилося невідомим. В Андрійка зостався лише його зошит з розрахунками електромагнітного пульсатора, того невеликого апарата, з допомогою якого Юрко-ленінградець на очах у враженого хлопця зненацька зупиняв мотори німецьких машин на курному шляху за селом, сіючи розгардіяш і паніку серед гітлерівців. Фантастика? Так. Але в ній свій «пульсатор» — биття юного серця, сповненого ненависті до фашистів, реальна мрія хлопця про ту силу, яка спопелить чорний хрест свастики, зупинить і розчавить фашистських варварів. Центральний герой «Сріблястого марева» — людина відваги й мислі.

Ясність мети, за якою безмежна любов до Батьківщини, вчинки від переконань — ось живодайні джерела сили й міці духу позитивних персонажів повістей та оповідань письменника. У творчості А. Стася незмінно присутня власна концепція героїчної людини, хай це буде дорослий чи юний герой. У звичайних життєвих обставинах і середовищі письменник ніби збільшує довкола того чи іншого персонажа напругу ситуацій і таким чином створює умови для вияву характерів міцних, сильних, підкреслюючи, що характери героїв є віддзеркаленням їхнього внутрішнього світу, а не якоюсь винятковістю.

Високою напруженістю сюжету характеризується і оповідання «Вулиця Червоних Троянд». Відтворюється коротка й трагічна історія колишнього учасника руху Опору в одній з європейських країн, вченого, в руках якого страшна зброя. Усвідомлюючи, що його витвір може посіяти смерть не тільки серед ворогів, а й принести лихо всьому людству, вчений відмовляється від звабливої можливості застосувати проти ворожої країни вивільнену рушійну енергію згустків космічної матерії, рішуче відкидає її заради гуманної мети. Яка ж то перемога, якщо вона здобудеться ціною загибелі всього живого хай навіть у ворожій країні…

Низкою незвичайних пригод захоплює Анатолій Стась і в повісті «Зелена пастка». В цьому творі відчувається прагнення автора до освоєння складнішого, ніж у попередніх творах, матеріалу. Географія дії розширюється, письменник переносить героїв твору за океан, у вигадану країну Сені-Моро, що загубилася серед безмежжя зелених джунглів. Невгамовні сміливці в необжитому закутку планети виконують нелегку роботу на благо людства, дбаючи про його завтрашній день. Та саме тут, де радянський біолог Вовченко і Його колеги-іноземці відвойовують у природи її багатства, знайшли собі притулок нащадки розгромленої фашистської зграї есесівців. Те, з чим зіткнувся в джунглях Ігор Вовченко, було водночас неймовірним і… цілком вірогідним. В лісових нетрях причаїлися послідовники зловісновідомого доктора Менгеле. гітлерівського «медика»-ката, нащадки воєнного злочинця Бормана.

У пресі не раз повідомлялося, що чимало недобитих нацистів, рятуючись від розплати, знайшли собі схованку в Латинській Америці. Отже, те, що вразило Ігоря Вовченка, для нас — реальні й можливі факти життя. Хто може гарантувати, що й через роки вже наші правнуки не можуть зіткнутися з нелюдами, які успадкували під своїх попередників-фашистів расистську ідеологію? Нинішнє молоде покоління не бачило війни, про злочини гітлерівців знає з розповідей батьків, з книг, кінофільмів. Але вже зараз, за життя цього покоління, знову підводить голову фашизм — до речі, в тій же Латинській Америці, в Чілі.

Можна по-різному ставитись до змальованих у повісті пригод Ігоря Вовченка, його матері та інших персонажів, та незаперечне основне: повість-застереження актуальний антифашистський твір.

Фантазія немислима без того реального грунту дійсності, що дає крила для злету художньої думки. В основу творів А. Стася, як уже говорилося, покладені дійсні факти, іноді точні й реальні передбачення, і в цьому принадність його оповідань і повістей. Пригодницька фантастика в літературі соціалістичного реалізму, насамперед досліджуючи духовний світ радянської людини, стверджує високі комуністичні ідеали. Тому цей захоплюючий для читача жанр відіграв велику роль у вихованні молодого покоління. Недавно льотчик космонавт, Герой Радянського Союзу Георгій Гречко в статті «Книга моєї мрії» писав: «Я з тих, хто любить фантастику і не просто любить. Їй я зобов'язаний тим, що обрав шлях, який привів мене в космонавти. Саме такі книги, як «Аеліта», «Боротьба світів» та інші створили у мене свого часу настрій душі, що допоміг виникненню мрії про космос. Фантастика потрібна, вона багато чого може навчити, до багато чого психологічно підготувати».

Творчість А. Стася в жанрі героїчної, пригодницької фантастики виховує патріотичні почуття, кличе до освоєння ще нерозкритих таємниць природи, вчить боротися з ворогами прогресу на землі, за перемогу високих людських ідеалів.


Перу Анатолія Стася належать художньо-документальні повісті, оповідання, нариси про героїв Великої Вітчизняної війни, інтернаціоналістів, бійців-антифашистів.

Документальна повість «Товариш Олекса» присвячена легендарному Олексі Борканюкові, керівникові революційного руху на Закарпатті, гуцулові з Ясенів на Рахівщині. Про Борканюка вже були дослідження, поеми, повісті. Але А. Стась створив свій художній образ героїчної людини, зробивши це по-своєму лаконічно, документально точно і романтично. Постать товариша Олекси окреслюється в повісті на фоні складного переплетіння подій у Європі напередодні другої світової війни, в ореолі великих справ, що їх вершили в тяжких умовах капіталістичного світу самовіддані бійці за свободу — комуністи. Письменник створює цілий ряд портретів-образів революціонерів-закарпатців, нескорених, несхитних борців за пролетарську справу, які в одному інтернаціональному строю з чеськими, словацькими, угорськими комуністами та комуністами інших країн на далеких рубежах вели бій з класовим ворогом, намагалися перепинити шлях фашизму. Документальна повість «Товариш Олекса» належить до кращих зразків нашої публіцистики.

Широкого розголосу набула на початку сімдесятих років збірка оповідань і нарисів А. Стася «Таємниця «Ардельт-верке»», у якій розкриваються нелегкі долі, тернисті шляхи солдатів без мундирів — народних месників, підпільників, розвідників —

1 2 3 ... 167
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вулиця Червоних Троянд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вулиця Червоних Троянд"