Читати книгу - "Про злодія Данка, Народні"

стояла, – та й п’ять кіз купіть, та й качок, курей, гусей, індиків, і не дайте їм нич за три дні їсти.

Пан накупував ушитко. Четвертого дня прийшов Данко до пана та взяв кобилу, та й п’ять кіз, а кури, качки, гуси, індики лишив пану й каже:

– Я йду навперед у пекло, а ви за мною, пане, у півтори години аби-сте йшли з курми, качками, гусьми, індиками.

Данко пішов у пекло, прив’язав кобилу, забив драбину, а на ту драбину нав’язав сіна вгорі, а сам б’є палі та нитками снує – монастир будує. Раз прийшов чорт:

– А що ти тут робиш?

– Чи не видиш, що? Монастир будую.

– Йой, того нам тут не треба!

– Дарма будеш казати, що тут того не треба. Чуєш, там уже процесії йдуть! – А то пан ішов з птицею тою. – Доти має бути монастир готовий, доки процесія прийде.

– Хоч що тобі дамо, лем того не чини тут!

– То дайте мені панію, що-м вам продав, то не буду будувати.

І так чорти привели панію скоро і дали Данькові, і Данько облишив будувати монастир. А панію передав панові.