Читати книгу - "Той, хто тобі потрібен, Юлія Феліз"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Зірвалася робота в літньому таборі?
— Ні. З цим порядок.
Я знайшла підробіток на літо у мовному таборі. Через кілька тижнів я маю їхати туди і трохи хвилююся. Це чудовий варіант попрактикуватися з носіями мови і отримати досвід у спілкуванні з підлітками. Коли я закінчу університет, цей досвід стане в пригоді. Ось чому мене мало хвилює відсутність хлопця. Я маю дещо інші плани на наступні п’ять років. Хочу закінчити навчання і поїхати по програмі work and travel. Мені немає коли зациклюватися на хлопцях.
Я зітхаю, перетинаю кімнату і падаю на Таніне ліжко. Вона приєднується до мене, лягає поруч, притулившись до узголів'я ліжка. Мій погляд зупиняється на фотоколажі на стіні. Ми робили його всі роки, поки дружим. Додавали нові фото з відпочинку і святкувань уродин. На ньому фотографії всіх нас відтоді як ми були дітьми і до сьогодні.
— Ти пам’ятаєш, що у моєї Васьки скоро весілля?, — калатаю шейк соломинкою, перш ніж відпити, — і я єдина буду без пари. Всі мої сестри і подруги нареченої або одружені, або мають пару.
— Самотність — це не вирок. Хіба самотня дівчина якась не така? — дивується Таня.-- А взагалі-то час і тобі з кимось замутити.
— Будь ласка, не починай. Після Льошиних поцілунків у мене психологічна травма, -- тру очі я. Чужий язик у моєму роті -- це жахливо.
— Просто ти жодного разу не закохувалася.
— Важко знайти пару, коли поруч така красуня, як ти, -- виправдовуюся я.-- Всі хлопці дивляться на тебе.
— Ти теж гарна. Не вигадуй, — не здається Таня.
— Ок, це ще не все.
Таня дивиться на мене великими очима.
— На Різдво я сказала бабці, що в мене є хлопець. Ну, щоб вона відчепилася. Розумієш?
— Блін! Ну ти даєш!
— Знаю. Можеш нічого не казати. Та що мені було робити? Тітка з бабою запросили на вечерю сусідку з її пришелепкуватим сином. Мні треба було якось викручуватися.
— Ти повинна завжди мати запасний план. Скільки я тебе вчу?
— Гаразд, в мене немає твого хисту до планування. І ти теж не плануєш кожну дрібницю.
— І що ти збираєшся робити? Я би позичила тобі Кирила, але він одержимий тим сплавом, тож сорі.
І Вська знає, що ми зустрічаємося, — зауважила Таня.
— Ти так просто про це говориш, бо знаєш, він нізащо не погодися б. Як у вас взагалі, все серйозно?
Таня посміхається.
— Так. Після нашого першого разу він став ще ніжнішим. Ставиться до мене так, наче я кришталева ваза.
Я щасливо посміхаюся. Я рада за подругу і пишаюся її сміливістю. Вона позбавлена будь-яких комплексів і не визнає стереотипів. Перша запропонувала хлопцю, що їй подобався, зустрічатися, і з них вийшла чудова пара. Я впевнена, їм судилося бути разом. Вони разом майже рік і я трохи заздрю їхньому щастю. Звісно по-доброму, бо мої найкращі друзі щасливі разом.
— Ти теж можеш знайти свою половнику, — підбадьорює мене подруга, — протосто треба навчитися довіряти людям.
— Легко тобі казати. А що б ти зробила, якби Кирило проводив тебе додому і пішов тискати якусь лярву за клубом?
— Льоха був справжній козел. Я відразу тобі про це сказала. Він і до мене чіплявся, коли ти не бачила. Та це не означає, що всі хлопці такі.
— Мені і так добре. Давай покінчимо із сеансом психотерапії. Є проблема серйозніша. Мені потрібен хтось, кого можна представити нареченим перед моєю родиною.
— Так собі план, але на інший немає часу. Тобі потрібен хтось, кого ти знаєш. Буде легше прикидатися і не виникне проблем з рзставанням після весілля.
— В мене не так багато друзів, — замислилася я, — ти, Кирило, Марк.
Щойно вимовила його ім’я, відчула, як стиснувся мій шлунок і мені перехоплює подих від однієї думки про нього. Ні. Нізащо в житті я не проситиму старшого брата моєї подруги про таку послугу.
Таня на секунду замислюється.
— А як щодо того хлопця, з яким ти зустрічалася навесні?
— Ні, це не варіант. Він був такий нудний, я ледь його здихалася. Раптом він сприйме це як другий шанс? Це буде катастрофа. Треба було сказати сестрі, що я приїду сама.
— Ага. І всі забули б про молодят і кинулися влаштовувати твоє особисте життя.
— Точно, — пригнічено відповідаю я.
Мої думки повертаються до тієї людини, про яку я не мала б думати — Марка. Я бішуся від думки, що він ідеально підходить для вирішення ситуації, в яку я потрапила. Проблема була в тому, що він недосяжний для мене. Кожна дівчина мріє зустрічатися з братом своєї найкращої подруги, щоб стати з нею справжньою подругою. Тож не дивно, що моя закоханість ніколи не минала, навіть Діма зустрічався з іншими дівчатами. Ми виросли, підколюючи один одного. Йому подобається бісити мене і він навіть не намагається приховувати це. Хто знає, що він вимагатиме в обмін на маленьку послугу. Чого йому заманенться за те що, він зіграє роль мого хлопця на весіллі сестри.
— А як щодо Марка? — пропонує Таня.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Той, хто тобі потрібен, Юлія Феліз», після закриття браузера.