Читати книгу - "Тінь любові, Павло Чиж"

Рафаель  

(ввічливо вклоняється)  

Доброго ранку, леді Джуліано. Ваші квіти  

Мов віддзеркалення вашої краси, що затьмарює  

Саме сонце цього ранку.

Джуліана

(трохи зніяковіло)  

Доброго ранку, сер Рафаель.  

Ви так рано встали, щоб привітати день?

Рафаель  

(усміхаючись)  

Якби я знав, що цей ранок подарує мені зустріч з вами,  

Я б не засинав, щоб раніше побачити вас.  

Але, правду кажучи, я прийшов сюди не випадково.

Джуліана

(з легким занепокоєнням)  

Що ж привело вас до мого саду у такий ранній час?

Рафаель

(робить крок ближче)  

Серце моє, леді, більше не може мовчати.  

Воно кричить у грудях, як птах, що прагне волі.  

Я наважився прийти до вас, щоб сказати те,  

Що вже давно горить у душі моїй.

Джуліана дивиться на Рафаеля, її серце починає битись частіше, але вона все ще не впевнена, чи готова почути його слова.

Джуліана  

(з сумнівом)  

Рафаелю, ваші слова звучать як музика,  

Але чи не будуть вони такими ж оманливими,  

Як ті ночі, що ми проводимо в самоті?

Рафаель

(пристрастно)  

Леді Джуліано, повірте, мої почуття до вас  

Чисті, як ранкова роса на цих квітах.  

Я кохаю вас усією душею, і ця любов,  

Вона не просто пристрасть, вона мій сенс життя.

Джуліана відчуває, як її серце розривається між страхом і коханням. Вона робить крок назад, намагаючись знайти відповіді в своєму сум’ятті.

Джуліана

(збентежено)  

Рафаелю, я не знаю, що сказати.  

Це все так несподівано, так... страшно.  

Чи можемо ми довіряти цьому почуттю,  

Якщо воно прийшло так раптово?

Рафаель

(із запалом)  

Кохання, леді, не знає часу чи меж.  

Воно приходить, коли ми найменше цього очікуємо,  

І завжди ставить нас перед вибором:  

Чи віддати себе йому, чи боятися його.  

Але я готовий боротися за вас,  

Навіть якщо ваші сумніви сильніші за мої почуття.

Джуліана дивиться в очі Рафаеля, бачачи в них щирість і відданість. Вона розуміє, що це почуття вже заполонило її серце, навіть якщо вона боїться визнати це.

Джуліана

(тихо)  

Рафаелю, можливо, моє серце вже відповіло вам,  

Але чи витримає воно цей тягар,  

Чи не зламається під вагою невідомого?

Рафаель 

(бере її руку)  

Дайте мені шанс довести, що наше кохання  

Здатне подолати всі перешкоди.  

Я готовий йти за вами на край світу,  

Якщо ви дозволите мені бути поруч.

Джуліана, відчуваючи тепло його руки, нарешті дозволяє собі усміхнутися. Вона розуміє, що цей чоловік готовий боротися за її серце, і це дає їй надію на щасливе майбутнє.

Джуліана  

(усміхаючись)  

Можливо, Рафаелю, ваше кохання - це те світло,  

Яке я шукала так довго у темряві.  

Давайте спробуємо, разом, знайти шлях  

До щастя, що чекає на нас попереду.

Рафаель радісно усміхається і нахиляється, щоб поцілувати її руку. Їхні погляди зустрічаються, і в цей момент вони розуміють, що почався новий розділ їхнього життя.

Рафаель  

(м'яко)  

Завдяки вам, леді, цей ранок став найпрекраснішим у моєму житті.  

Давайте зробимо кожен день таким, як цей.

Джуліана, тримаючи руку Рафаеля, відчуває, як її серце наповнюється теплом і спокоєм. Вона знає, що попереду на них чекає багато випробувань, але зараз вона готова прийняти це кохання, яке прийшло до неї так несподівано.