Читати книгу - "Місія рангу С , Леля Срібна "

На  що він важко видихнув і  встиг відмахнутися від її руки. За час подорожі він встиг пригадати, чому вона здалася йому знайомою. Ще у підлітковому віці їх намагилися звести  їхні мами, які були подругами і мріяли стати однією великою  щасливою родиною. І Арчі так же відмахувався від тонких, але чіпких рук дівчини правда потім він врятувався тим, що поїхав до академії на навчання. Як же вона змогла вступити, закінчити навчання і попасти до нього в команду? Покарання зірок, не інакше, Арчі дуже хотів показати своїм виразом обличчя все, що про неї думає та стримався. Поки що  

— Фаї, зараз не місце і не час для твоїх витрибеньок. І зараз я для тебе не Арчі, а командир. Не забувайся. — і розвернувся до хлопців не помічаючи  більше давньої знайомої, — Бруно ти підстрахуєш дівчат  Ідеш за ними, але не надто близько. Решта займаються вечерею.

— Так командире, буде зроблено! — відгукнулася команда не рівним строєм.

Після всих вказівок головна  на сьогодні міні група зникла в лісовому масиві. Дівчата бігли швидко і  безшумно, наче зовсім  не торкалися ногами до хрусткого опалого листя і місцями вигорілій на сонці трави. Тож незабаром перед їх очима постав ворожий табір.

— Ви тільки погляньте, що ці висерки підпарканні тут утворили, — тихо, прошелестіла Сабі і всі тут же вирячилися крізь густрі зарослі та просто  обімліли

Поки всі були при справі сам командир пішов у намет, ліг на спину та втупив погляд вверх. Крізь зелену тканину намету пробивалися тонкі смужки сонячного світла, долунав щебіт птахів, легке тріпотіння тканини на вітру. Він не закривав вхід і повітря трішки холодило стомлені ноги. До його слуху долітали потріскування вогнища, вода на суп скоро закипить, хлопці сперечаються, яку присипку  краще додати рисову чи гречану. На думку  Арчі в польових умовах на багатті все смачно, власне він обрав таке життя саме через подібні моменти. А от у дівчат здається розігрівається конфлікт, потрібно все ж таки втрутитися, поки не дійшло до виривання волосся. Ці  сс... вони стояли одна навпроти іншої, руки вбоки і кидалися сердити блискавками з очей, ну вилиті кобри королівські. І жодної пастки ще не поставили.

-- Що.Тут.Відбувається? Вам була дана задача, достатньо проста і зрозуміла.Якщо ви не в силах навіть її виконати, то вже будьте певні, по закінченню місії я вам надам таакі рекомендації, що — Арчі все більше закипав, його  і так вічно скуйовджене волося здавалося живим і ворушилося, як ті язики полум'я. Він набрав в легені нову порцію повітря аби висказати свою думку, як з протидежного боку табору почувся хрускіт гілок. Всі забули свої образи і вирячилися в ту сторону впускаючи свої щелепи на землю.

—  Опачки, а що це за вечірка біля багаття ?  Здрастуйте, можна до вас, а то я поснідати не встигла,—  із гущі лісу, зі сторони території Близнюків вийшла дівчина. Вона вихватила у очманівшого подіями Голанда довгу ложку, перемішала нею суп, спробувала і додала дрібку солі. Коробочку із сіллю вона перед цим вирвала із рук завмершого Едгара.

Всі присутні завмерли, наче  льодяні статуї,  Арчі ніколи раніше не бачив аж настільки нахабних людей. Чорне, як та смола, волосся стягнуте у тугий хвіст, що робить її очі трішки видовженими, наче котячими, чорна форма з воротом і без будь-яких нашивок шільно обтягувала її несумнівно натреноване тіло. Кисті рук такі тонкі, що здавалося їх можна зламати одни легким рухом. Арчі навіть чітко почув хруст кістки,  хоча ні, це Фаї першою вийшла із загалього ступору і  не дуже м'якою ходою підкрадалася до гості і при цьому розминала  шию. Сама ж гостя при цьому невгамонно щебетала і кидала такі погляди на хлопців, що вони швидко розтанули і зашарілися, як підлітки. Але, саме цікаве виявилося те, що у дівчини на щоці зіркова мітка Близнюків.

Арчі ніяк не міг зрозуміти це такий токий хід чи просто сюр, він насправді заснув в наметі і бачить сон.

— Мене звати Августина, приємно познайомитися.—донеслося до його слуху.

Картина була просто премилою, його команда привітно щебетала з нею, наче вони всі просто зібралися на пікнік, і навіть Фаї не малв нічого проти названої гості.

— Що ти тут робиш? —  нарешті зміг таки прийти в себе і взятися за справу Арчі.

— Такк цеей. Я тут просто гуляла, гуляла, випадково на вас вийшла та і подумала, що раз така справа, а заберіть ви мене в полон. Це взагалі буде найкращим рішенням, а він там хай страждає і займається своїми тупими ритуалами, — несла ця дівчина повну не звязану між собою маячню, на думку  Арчі.

— Стоп, я нічого не зрозумів із твоє рваної мови. Що означає заберіть мене в полон? Який ще ритуал? Давай деталі.

—  І це ваш командир ? —  співчутливо скиривилася  дівчина уточнюючи  у Фаї, потім чіпко подивилася на командира. Її очі були чорні, з сяючими іскорками всередині від такого погляду йому було не по собі  і по спині побігли мурахи, темрява затягувала і ставала  задушливою, але відвести погляд зараз це рівносильно здатися їй. Дівчина здивовано хмикнула і кивнула, наче прийсаючи бій. —  отже так, командире, чи хто ти там, говорю раз і більше не повторяю тож будь уважним, — її тон і манера розмови змінилися так різко, шо це ледь не вибило із колії.

Августа підійшла до нього ближче і вони опинилося трішки поодаль від усіх. На цей раз вона говорила пошепки її слова чітко відбивалися в його голові.

—  Мій батько і ще парочка таких же оДНОдумців припхалися сюди заради того, щоб провести ритуал в ніч  чермісяця. Не питай мене  який саме, я не знаю і мене це взагалі не цікавить. Ми зараз розігруємо сцену  страшних і лютих Левів полонителей і слабку та залякану мене,  тобто жертву. Ви робите свої справи, скорше за все заважаєте ритуалу, як я розумію. Так? —  дівчина дочекалася кивка і продовжила, —  після головного кіпішу ви їдете собі спокійно додому, а я рушаю своєю дорогою. Все ясно?

Таким от дивним чином ця до мурах дивна особа опинилася в їх команді і поки нікому не відомо до чого це все приведе до успіху чи повного провалу. Августина була то причиною сварок і навіть декілька раз бійок з кожною із дівчат, то сама ж усіх мирила і вони мирно спілкувалися, як хороші подруги, то відкрито фліртувала з хлопцями. При чому з усіма і  одразу.Арчі це страшно бісило, але він не подавав виду, а хлопці, як не дивно, почали краще працювати, випендрювалися і хоробрилися перед нею. Про майбутній ритуал вони все ще знали надто мало, але те, що його проводили в ніч чермісяця, ніч яка дуже сильно впливала на всіх Левів  випускаючи із них звірячу натуру, наштовхувало на дуже погані думки. Так продовжувалося до одного раннього ранку, яке  всіх підняло дівчачим пронизливим криком.