Читати книгу - "Акрополіс 2 - врятуй, якщо зможеш , Влад Вірт"

Двері відчинились і в камеру увійшов пухкий чоловік років сорока із залисиною на голові. Я здивовано подивився на поліцейського. Ним виявився колишній знайомий мого батька, принаймні він сам так сказав, під час допиту нас із Веном у ливарному цеху. Слідом, увійшов ще один, молодий детектив, він теж тоді брав участь у нашому допиті, здається його звали Торліній.

— Ешу, Ешу, — докірливо подивився на мене батьків друг, сідаючи навпроти. — Під час служби Де’Валентос був взірцем для всіх нас і навіть після звільнення, залишився таким. Знаєш, я тут підняв архів, за увесь цей час система «безпечне місто» не зафіксувала за ним жодного порушення. А щодо тієї історії із Мартою, як чоловік та поліцейський, я його розумію, нема в нас часу на нормальну сім’ю. Та й ці ескортниці, відрізняються від фавельских шльондр, лише тим, що за зв’язок із ними, тобі не дадуть копняка під зад, разом перекресливши роки бездоганної служби.

Але ти, Ешу, не схожий на свого батька, три десятки штрафів за порушення ПДР і це тільки за останній рік, шкода, що конгломерат не ухвалив закон про ануляцію водійських прав після п’ятьох порушень поспіль. А тепер, ти докотився до того, що вриваєшся на територію приватного закладу, попередньо нанісши травми двом охоронцям. Це не правильно Ешу, вкрай, як неправильно.

Я не став нічого відповідати, а що тут казати, за законами Торнсмола, дане свавілля потягне не на одну тисячу токенів штрафу, що при моєму нульовому балансі гарантовано означає направлення до трудових таборів.

— Сер, — перервав тишу Торліній, що залишився стояти за спиною батькового знайомого, — розмір штрафу за вчинені цим громадянином правопорушення, — при цьому на слові «громадянином» він так скривився, ніби йому довелось говорити крізь біль, — становить п’ятдесят тисяч токенів.

Від сказаного в мене очі поповзли в гору. Внутрішньо, я готувався до найгіршого й з острахом очікував почути суму в нереальні для мене десять — дванадцять тисяч, що дорівнювало п’яти рокам трудової колонії, але п’ятдесят, та я менше прожив на цьому світі, ніж тепер маю провести в трудовій колонії.

— Мені шкода, юначе, але взірцева поведінка твого батька, ніяк не може компенсувати тієї біди, що ти наробив, проте, якщо ти заплатиш усю суму одразу, то я думаю, ми зможемо скинути відсотків так, скажемо, десять.

— Сер, пропоную не гаяти часу й одразу направити цього громадянина до одного з трудових таборів. За даними банківської виписки в нього на рахунку залишилось не більше сотні токенів.

— Торлінію, не варто поспішати, — батьків знайомий зі співчуттям подивився на мене, — гадаю, цьому юнакові є що запропонувати на обмін, дай-но сюди мій планшет.

Вже через хвилину, переді мною на стіл ліг зразок договору на видачу необхідної суми для сплати штрафу в обмін на мою квартиру. Гарантом угоди виступав Легасі-банк, місцева Торнсмольська контора.

Я підписав його, навіть не задумуючись, найскладнішим у цей момент було не почати задоволено посміхатись. Якщо моя стежка все одно простягається до трудових таборів, то чим пізніше я туди попаду, тим краще. Глобал банк виставить на торги мою квартиру, лише через чотири дні, тож у мене буде час на те аби знайти Вероніку.

— Сер, — Торліній вибагливо подивився на свого старшого колегу, — тепер, коли ми зробили роботу місцевих поліцейських, дозвольте мені почати те, заради чого нас сюди покликали.

— Звісно. Сідай на моє місце, а я поки сходжу за кавою. Тобі принести?

— Ні, сер і вам не раджу. У них тут, лише сублімати, ще й швидкорозчинні.

— А я, Торлінію, знаєш, не проти пригадати смак дитинства, — і батьків знайомий вийшов, залишивши нас на одинці.

— Громадянин Еш-34871, що ви можете розповісти поліції стосовно епізоду № 4321 — сухим, офіційним тоном почав свій допит Торліній, так що в мене склалось відчуття, ніби навпроти сидить протокольний дроїд.

— Епізоду, розповісти? — я здивовано подивився на детектива.

— Епізод № 4321 кримінального реєстру, — з таким видом, ніби йому доводиться розмовляти з недоумком, продовжив Торліній, — вбивство джина гравцем із застосуванням сторонніх програмних протоколів. Алгоритми дронів, що були направлені для вашого затримання, змогли відокремити декілька цікавих фраз із тієї нісенітниці, що ви несли.

Я пронизливо подивився на детектива. За віком мій одноліток, а гонору, навіть із батьковим знайомим поводить себе так, ніби хоче підкреслити, що їх поєднують виключно стосунки підлеглий-начальник, при цьому так триватиме недовго і вже завтра все обов’язково зміниться. Типовий представник золотої молоді, для якого вже підготовлено кар’єрний трамплін.

Втім і вибору в мене немає, якщо хто і зможе зупинити вихід оновлення, так це от такий молодий та завзятий кар’єрист за спиною якого, зв’язки та гроші. Якщо чесно, так, навіть буде краще, я гадки не маю, де в Акрополісі шукати Вероніку, а тому на одному подиху виклав усе, що стосувалося джинів, того, ким вони є насправді, як створили БіТекС та чим загрожує людству вихід оновлення. Також розповів про свій особливий шолом, знайдений на звалищі та Алісу, дівчину, чия свідомість застрягла в Грі.

Щойно я закінчив, як повернувся батьків знайомий, він по дружньому простягнув мені каву й деактивував один із магнітних наручників.

— Сер, — невдоволено промовив Торліній, — мушу зазначити, що ви зараз порушуєте пункт четвертий, сьомого параграфа, який стосується правил допиту та утримання ув’язнених.