Читати книгу - "Кошкін хвіст. Любомир Пєнков (переклад)., Krait"

Провівши ранок таким незвичайним чином, Єремія Фікс попрямував до своєї лабораторії.

До вечора звідти зникли пробірки, центрифуги та решта хімічної апаратури, що мабуть, стала непотрібною. Коли ж приміщення було звільнено, професор звільнив своїх співробітників, сів за телефон і зв'язався з рекламним відділом однієї великої вечірньої газети.

Він продиктував оголошення, яке свідчило, що добре обладнаної лабораторії за підвищену оплату потрібні працівники віварію, а також ветеринари фахівці із трансплантації.

Наступного дня у лабораторії з'явилося безліч клітин різних розмірів. Єремія Фікс, особисто керував їх встановленням, потім замкнув лабораторію та пішов для конфіденційної розмови з дресирувальником диких звірів, чию адресу знайшов у телефонному довіднику.

Під завісу цих бурхливих, насичених реорганізаціями діб професор найняв людину, яка не змогла б відрізнити бізона від кенгуру, зате була психоаналітиком.

Через тиждень лабораторія стала невпізнанною, вона швидше нагадувала великий віварій. Два ветеринари, фахівці з трансплантації, зловісно посміхаючись, випробували гостроту нових скальпелів.

Останньою прибула дуже компактна, але дуже досконала ЕОМ, після чого двері лабораторії психопрактичних досліджень фірми "Геть стрес!" закрилися, і її робота потонула у безінформаційному мороці.

Однак через півроку, незадовго до відкриття конгресу психіатрів, поповзли чутки, що професор Єремія Фікс збирається зробити там сенсаційне повідомлення. Якась бульварна газетка, негідна навіть згадки, відразу опублікувала невеликий репортаж про диво-препарат, нібито зроблений у лабораторії Фікса. У сльозливій історії, що рясніє охами та ахами, розповідалося про одного страждальця з тяжкою формою неврастенії, який після одноразового прийому нових ліків повністю зцілився, через три дні подав заяву до Національної школи астронавтів і, найголовніше, його було негайно прийнято. Зрозуміло, репортаж був повністю висмоктаний з пальця, оскільки ніхто гадки не мав, над чим працює професор Єремія Фікс.

За дві доби до відкриття конгресу професор сів у автомобіль та здійснив невелику екскурсію передмістями. Журналістів, що стежили за ним, глибоко зворушила увагу, яку він приділив місцевим пиякам. Підсумком ретельного огляду шинків та пивних стала знахідка одного дійсно чудового екземпляра з пурпурним носом і чарівними каламутними очима. Хоча словник цього індивідуума був зведений до мінімуму (точніше, до кількох вигуків, присмачених не надто виразними гримасами), контакт був незабаром налагоджений. Завантаживши у автомобіль Червоного Носа та закуплену за його вказівкою ящик віскі, Єремія Фікс повернувся до лабораторії. Розчаровані журналісти похмуро розбрелися за редакціями.

Наступні дві доби не принесли нічого особливого. На третій конгрес психіатрів зі звичною нудьгою заслухав перші повідомлення.     

Потім на трибуну піднявся професор Єремія Фікс. Очі його блищали так виразно, що зал затамував подих, а голова, який зачитував довгу назву доповіді, за професійною звичкою зазначив про себе, що шановний колега дещо перевтомлений.

- Коли канадець Ганс Сельє, - почав Єремія Фікс, - позначив словом "стрес" комплекс змін, які наступають у живому організмі під впливом зовнішніх подразників, він не знав, що запаморочливий ритм сучасного життя незабаром зробить емоційний стрес основною причиною багатьох хвороб! Що є основою цього феномена?

У залі почулося легке перешіптування: професор повторював ті побиті істини, що викладалися у вступі до всіх шкільних підручників психіатрії.

- Адреналін! - підвищив голос професор Фікс і переможно оглянув зал. – Саме адреналін!

Слухачі з подивом чекали продовження професорського одкровення, а голова делікатно кашлянув і обмінявся репліками з оргсекретарем, що сидів поруч.

- Наша лабораторія поставила перед собою дуже важке, але дуже шляхетне завдання – звільнити людство від надлишків адреналіну! Професор облизав губи, які пересохли від хвилювання. - Ми стали спочатку на найпростіший і, як згодом з'ясувалося, хибний шлях. Виявилось, що сучасна психофармакологія не може гарантувати стійких результатів у боротьбі із стресом!

Вражений зал не вірив своїм численним вухам: поважний психофармаколог нашвидкуруч розправився з психофармакологією, зрубав гілку, на якій сидів.

- І саме тоді, - захоплено продовжував Єремія Фікс, - коли наші експерименти зайшли було в глухий кут, одна нікчемна, вірніше, велика випадковість підказала мені вірну дорогу! Мати-природа, наша мудра вчителька, створила, виявляється, дуже тонкий, невибагливий у функціонуванні та суто фізіологічний регулятор нервових процесів у найвищі моменти емоційного стресу!

Професор не зміг приховати збудження та відпив води зі склянки.

- Хто з вас, шановні пані та панове, не вважає лева сміливою та спокійною твариною, впевненою у своїх силах? Або візьмемо кота. Хіба не дивний факт, що він здатний протягом кількох годин чатувати на якусь мізерну мишу? При цьому безрезультатно! Де цей потужний регулятор, який блокує тотально-фатальні наслідки емоційного стресу?

Професор зробив ефектну паузу і обвів затишний зал поглядом тріумфатора.

- Хвіст! Так, саме цей придаток, це зайве, на перший погляд, продовження спинного хребта! Цей могутній, - голос професора перейшов до крещендо, - стресовідведення, яке природа надала своїм найбільш привілейованим створінням! Наші експерименти показали, що після першого ж помаху хвоста вміст адреналіну в крові піддослідної тварини різко падає і небезпечні наслідки стресової ситуації перестають йому загрожувати!

Миттю зал оторопіло мовчав, потім зчинився неймовірний галас. Голова, знову шепнув щось оргсекретареві, який одразу встав і вийшов.

- А на іншому краю спектру знаходяться найбільш знедолені! Ті, хто не має чи майже не має хвоста! Зайці, кролики, шимпанзе, людина! Я не вдаватимуся до деталей, достатньо згадати зайця. Хто він є? Боязка, вічно тремтяча тварина - справжній... "перпетуум мобіле" страху!