Читати книгу - "Книга пітьми , Kiolipria"

Глава 2 "Сліди в Темряві: Зомбі і Пастка"

Віллі йшов уже більше чотирьох годин, але навіть зомбі, який тепер був його супутником, не розбавляв напруги. Ліс ставав все темнішим, і темрява поглинала все навколо. Ніч була ще молодою, але настрій не покидав хлопця. Він відчував, що потрібно знайти укриття, і це не просто бажання відпочити, а необхідність вижити.

Кожен крок видавався дедалі важчим, і не було ні одного ознаки, що вказувала б на безпечне місце для ночівлі. І раптом, між деревами він помітив слабкий проблиск світла. Вилізши через кілька гілок, він побачив старий, забутий будинок.

Спочатку він зрадів, але згодом почав відчувати незрозумілий тривожний потяг до цього місця. Будинок виглядав таким старим, що аж моторошно, і Віллі миттєво подумав, що це може бути пастка. Однак більше не було варіантів, і він зібрався підійти.

Зомбі мовчки слідував за ним, і Віллі не міг зрозуміти, що це означає. Чи просто інстинкт виживання штовхає його йти туди ж?

Двері будинку були закриті, але Віллі помітив дзвінок. "Чи є там хто?" — подумав він, наближаючись до дверей. Але перш ніж він встиг натиснути на кнопку, зомбі стояв вже за ним, і це змусило його різко обернутись.

— Ти хочеш мене налякати до смерті? — закричав Віллі.

— Вибач, — ледве промовив зомбі, наче це була його звична манера спілкуватися.

Віллі натиснув на дзвінок.

Тиша.

Він вже думав піти далі, але двері раптом самі почали повільно відчинятися, видаючи лякаючий скрип.

Зомбі без вагань рушив всередину, але Віллі одразу зупинив його, схопивши за плечі.

— Спочатку я, — прошепотів він, насторожено вдивляючись у темряву будинку.

Вони вдихнули один раз, і, зібравши всі сили, увійшли.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍