Читати книгу - "Мистецтво сновидінь"

допомогою певних способів навчали прадавніх магів справжніх див. Їхні союзники виконували дії, а прадавні маги крок за кроком наслідували ці ж дії, нічого не змінюючи у своїй вихідній натурі.

— Такі стосунки з неорганічними істотами існують і сьогодні?

— Я не можу достеменно відповісти на це питання. Можу хіба сказати, що не уявляю себе в таких стосунках. Залученість такого характеру обмежує наш пошук свободи, адже поглинає всю доступну нам енергію. Аби по-справжньому наслідувати приклад своїх союзників, прадавні маги мусили проводити життя у сфері неорганічних істот. Кількість енергії, потрібної для звершення такої затяжної подорожі, вражає.

— Хочете сказати, доне Хуане, що прадавні маги були здатні існувати в тих світах, як ми існуємо тут?

— Не зовсім так, як ми існуємо тут, але вони точно жили, зберігали свою свідомість, свою індивідуальність. Для таких магів посланець снів зробився найважливішою істотою. Якщо маг хоче жити у сфері неорганічних істот, посланець — ідеальний місток: він говорить і має схильність навчати, вести.

— Ви колись бували в тій сфері, доне Хуане?

— Незлічену кількість разів. І ти теж. Але немає сенсу зараз це обговорювати. Ти ще не остаточно витрусив сміття зі своєї уваги сновидіння. Колись поговоримо про ту сферу.

— Я так розумію, доне Хуане, що ви не схвалюєте чи не любите посланця?

— Я його ані схвалюю, ані люблю. Він належить до іншого ладу — ладу прадавніх магів. До того ж його навчання і рекомендації у нашому світі — безглуздя. І за це безглуздя посланець стягує з нас неміряно в плані енергії. Одного дня ти погодишся зі мною. От побачиш.

У тоні дона Хуана я вловив прихований натяк на впевненість, що зараз я не згоден з ним щодо посланця. Я вже хотів був заперечити це, коли почув голос посланця в моїй голові.

— Він має рацію, — сказав голос. — Я тобі подобаюсь, бо ти не бачиш нічого поганого в дослідженні всіх можливостей. Ти прагнеш знання; знання — це сила. Ти не хочеш лишатися в безпеці в рутині й віруваннях повсякденного світу.

Посланець промовив усе це англійською з відчутною інтонацією тихоокеанського узбережжя. Потім перейшов на іспанську. Чути було легкий аргентинський акцент. Я ніколи не чув, щоб посланець говорив так раніше. Це захопило мене. Посланець розповідав мені про звершення, знання; про те, як далеко я від мого місця народження; про мою жагу пригод і майже одержимість новими речами, новими горизонтами. Голос навіть заговорив до мене португальською з притаманними для пампасів Південної Америки особливостями.

Чути, як голос плете всі ці лестощі, було не лише лячно, а й огидно до нудоти. Не сходячи з місця я заявив дону Хуану, що мушу припинити свої заняття сновидіннями. Він подивився на мене, охоплений подивом. Та коли я переказав те, що чув, він погодився, що мені слід зупинитись, хоч я відчував, що він просто намагається заспокоїти мене. За кілька тижнів я став вважати свою реакцію дещо істеричною, а рішення відійти від тренування нерозумним. Я знов повернувся до моїх занять сновидіннями. І був упевнений, що дон Хуан знає про це.

Під час одного з моїх візитів до нього він зненацька заговорив про сни.

— Лише те, що нас не навчили приділяти особливої уваги снам як істинному полю досліджень, не означає, що вони ним не є, — почав він. — Сни аналізують щодо їхнього значення чи сприймають як передвістя недоброго, але ніколи — як терен справжніх подій. Наскільки мені відомо, це робили лише прадавні маги, — продовжував дон Хуан, — але зрештою вони все зіпсували. Зробилися жадібними, а коли дійшли до вирішальної розвилки, обрали хибний шлях. Вони поклали всі яйця в один кошик, обравши єдину фіксацію точки збирання з тисяч можливих позицій.

Дон Хуан висловив свій подив з того приводу, що з усіх чарівних речей, яких навчилися маги, дослідивши ці тисячі позицій, лишилися тільки мистецтво сновидінь і мистецтво переслідування. Він твердив, що мистецтво сновидінь зав’язане на зміщенні точки збирання. Потім він визначив переслідування як мистецтво, що має справу з фіксацією точки збирання в будь-якому положенні, у яке вона зміщена.

— Зафіксувати точку збирання в будь-якому новому місці означає набути цілісності, — сказав він. — Саме це ти й робив, займаючись сновидіннями.

— А я гадав, що вдосконалюю своє енергетичне тіло, — відповів я, чомусь здивований його твердженням.

— Ти робиш це й набагато більше: ти навчаєшся зберігати цілісність. Це робить сновидіння, змушуючи сновидців фіксувати точку збирання. Увага сновидіння, енергетичне тіло, друга увага, стосунки з неорганічними істотами, посланець снів — усе це побічні продукти набуття цілісності, іншими словами, це все побічні продукти фіксації точки збирання в певній кількості сновидних положень.

— Що таке сновидне положення, доне Хуане?

— Будь-яка нова позиція, в яку змістилася точка збирання під час сну.

— Як зафіксувати точку збирання у сновидному положенні?

— Зберігаючи зображення будь-якого предмета у своїх снах або змінюючи сни вольовим зусиллям. Практикуючи сновидіння, ти дійсно тренуєш свою здатність бути цілісним, так би мовити, тренуєш здатність зберігати нову енергетичну форму, тримаючи точку збирання закріпленою в положенні будь-якого конкретного сну.

— Я справді зберігаю нову енергетичну форму?

— Не зовсім, і не тому, що не можеш, а лише тому, що зсуваєш точку збирання замість того, щоб переносити її. Зсув точки збирання дає поштовх до швидкоплинних змін, практично непомітних. Підступність зсувів у тому, що вони настільки малі й настільки численні, що зберігати цілісність із ними всіма — це справжній тріумф.

— Звідки нам знати, що ми зберігаємо цілісність?

— Ми розуміємо це з ясності нашого сприйняття. Що ясніше картина в наших снах, то міцніше цілісність.

Потім він сказав, що настав час для практичного застосування вивченого вві сні. Не давши мені шансу нічого спитати, він закликав мене зосередити увагу, як уві сні, на кроні пустельного дерева, що росло поблизу — мескітового.

— Хочете, щоб я просто дивився на нього? — спитав я.

— Я хочу, щоб ти не просто дивився на нього — я хочу, щоб ти зробив щось особливе з тим листям, — сказав він. — Пам’ятай, у своїх снах, коли зумієш утримати образ якогось предмета, ти насправді втримуєш положення своєї точки збирання. А зараз дивися на те листя, як уві сні, тільки з тією легкою, та все ж найзмістовнішою різницею, що триматимеш увагу сновидіння на листі мескітового дерева в усвідомленні повсякденного світу.

Через мою нервозність було майже неможливо стежити за напрямком його думки. Він терпляче пояснив, що споглядання листя спричинить незначне зміщення моєї точки збирання. Потім, пробудивши спогляданням окремих листків мою