Читати книгу - "СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
А хтивість заморочить, виснажить і вб'є.
І це є доля будь-якого егоїста.
Любов приносить спокій, впевненість і мир.
А хтивість — непокоєння, страждання, свари.
Оманні, як у пастці безкоштовний сир,
Її спокусливі, облудливі товари.
Любов не падає з небес. Любов є плід
Труда душі, її великої офіри.
Тож кожному за неї заплатити слід
Ту ціну, що у неї не існує міри.
Любов — блаженство, що охоплює усі
Клітиночки буття все більше щохвилини.
Любов — це смак життя в усій його красі.
Я віддаюся їй як істині єдиній.
16.04.2015, Донбас
Смирення... Стан, мене нема коли,
Коли я майже не існую наче...
Вщухає егоїзму пломінь злий,
І я божественну реальність бачу.
Смирення... Стан, де ум стає німий
Та іншими захоплюється мовчки,
І бачить їхню велич... Боже мій,
Я поруч з ними непомітна точка...
Смирення... Якості усі мої
Не є мої. Вони в руці у Бога.
Від мене як відсуне Він її —
Худоба я безчутна і убога.
Смирення — це і є отой зв'язок
Із джерелом всіх якостей Господніх.
Все, що я маю, позичає Бог
І може вмить забрати, як сьогодні.
Чутливість, розум, совість — все забрав
І оганьбив, щоби смирення знову
Прийшло до мене, бо я гордим став
І втратив через те свою основу.
Смирення... Знов отут Його рука.
Чутливість, розум, совість в ній. І можна
Користуватись. І пливе ріка
Його буття, що є непереможна.
Мене нема. Є тільки дещо те,
Що може бути з Ним, або без Нього.
Смирення — почуття таке просте:
Мене нема, є тільки милість Бога.
21.04.2015, Донбас
Зброя моя не ГП і АК,
Хоч я і маю їх завжди з собою.
Вервиця. Міцно тримає рука
Цю набагато потужнішу зброю.
Стрічки немов кулеметної рух...
Бусина кожна подібна патрону.
Тільки не порох штовхає, а дух,
Кулю-молитву й веде оборону.
І кулеметною чергою звук
Кожного слова цієї молитви
Весь білий світ захищає від мук,
Перемагаючи в будь-якій битві...
24.04.2015, Донбас
Щось сталось з часом. Час змінив свій крок.
Мої хвилини схожі на епохи.
І величезний досвід в стислий строк
Приходить з усвідомленням глибоким.
Мить мов життя, бо стільки в ній подій
У різних вимірах: земних і інших.
Реальність... Я неначе риба в ній:
Пливу і пізнаю її все більше.
Це почалось тоді, коли мене
Торкнулася любов. І з тої миті
Все стало дивовижне й чарівне.
І отже так цікаво стало жити...
Свідомість пересіла у літак,
А з літака в ракету, з неї далі
У щось незнане, що газує так,
Що досягає вмить нової далі.
Відкрились очі, пробудився дух,
І розум охопив нові простори,
А серце — стільки щастя! Стільки!.. Ух!..
І увімкнулися нові мотори...
Живу в такій яскравій повноті!
І шириться, і шириться без краю
Ця велич і насиченість в житті.
Отож душа не тільки не вмирає,
А повсякчас росте, росте, росте
(Не в розмірах, а в щасті і любові).
Це є природне і таке просте,
І одночасно дивне і чудове...
07.05.2015, автобусЗапоріжжя-Маріуполь
Хто має у боєкомплекті
Безстрашність, любов і молитву,
Той є невразливий для смерті
І виграє будь-яку битву.
08.05.2015, Донбас
Для мене туга є не депресивний стан,
А мого щастя й радості різновид певний.
Хоч радість недвоїста, цілісна й проста,
Проте у ній багато настроїв душевних.
І туга (не егоїстична, не така,
Яка спрямована на жалощі до себе) —
Це є глибока, чиста, затишна ріка.
Її початок і кінець — в духовнім небі.
10.05.2015, Донбас
Вщух вітерець. Дощем прибило пил.
І сонечко схиляється над вечір...
Людині Бог дарує стільки сил!
І стільки ж їй ваги кладе на плечі...
То й добре. Бо солодка ця вага,
Ця перед Господом відповідальність.
Вона дорожча за усі блага,
Бо душу вводить в істинну реальність.
Віддатись Богу — ось і весь секрет...
І Він тоді таке... таке дарує!
Він друг... І Він проникливий поет..
Його краса й любов усім керує...
11.05.2015, Донбас
Пил стовпом аж до неба здіймають
Зграї танкових наших колон...
Збройні сили призначення мають
Захищати найвищий закон...
Прийде час той... І наша країна
Покінчить з рабським, хворим життям,
Вийде врешті із темряви плину,
Стане гідним Господнім дитям,
Носієм, охоронцем найвищих
Знань і Божих святих таємниць.
І від демонів будемо ми ще
Захищатись у наших границь.
І просвітленні люди цим військом
Керуватимуть скоро. І ми
Бачим, що ці часи уже близько.
Тож ставайте такими людьми.
Українці! Прийміть цю скарбницю:
Книгу «Баґавад-ґіту» оцю.
І візьміть назавжди у десницю
Зброю, що дав Своєму бійцю
Особисто в день бою страшного
Бог. Ця зброя — духовне знання.
Ці повчання Всевишнього Бога
Розгорніть хоч би де навмання —
І оманою приспані душі
Ваші враз відгукнуться цьому
Одкровенню, воно їх зворушить.
І серця віддасте ви йому.
Все це буде. Це вписано в долю
України, в майбутнє її.
І шляхами страждань, лих і болю
Ми йдемо у чудові ті дні...
12.05.2015, Донбас
Любов природну відповідь в нас викликає.
І відповідь на неї завжди є любов.
Хоча вона не вимагає, не чекає.
Та привертається любов'ю навіть Бог.
Бо безкорислива вона. Це означає:
Любов інкогніто, любов є анонім.
Тож напоказ себе любов не виставляє.
Любов своїм служінням тішиться одним.
Любов до себе не шукає геть уваги.
Любов про себе забуває взагалі.
Любов є джерело блаженства і наснаги.
І перед нею інші речі замалі.
Любов є дещо потаємне і мовчазне.
Любов існує поза будь-яких умов.
Себе поширює вона. Вона заразна.
Любов завжди і скрізь породжує любов.
14.05.2015, Донбас
Я заснув на планеті людей.
Та мій сон переніс мене в інший,
Кращий світ, гарно дуже все де,
Всюди де тільки янголи й ріші.
Був зі мною смартфон уві сні.
Я фотографував ним там квіти.
В них рожеві пелюстки рясні.
Я не бачив таких в цьому світі.
З усіма спілкувався я там.
Там усі адекватні, нормальні.
В них чудова культура, ще та.
Поруч з ними я дуже брутальний.
Сон-екскурсія в райські світи...
Я прокинувся знов у наметі.
Ніч. Якесь почуття доброти
Прихопив я з тієї планети.
Сильне враження. Добре мені.
Але знову туди я не хочу
Ні в реальності, ні уві сні.
І, як завжди, молюсь серед ночі.
Бог!.. В раю, там, Його не було.
А тут є! І прийшло розуміння,
Що у захват мене привело:
Бог є там,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)», після закриття браузера.