Читати книжки он-лайн » Молодіжна проза 🌸💖📚 » Клянусь, я твій, Поліна Ендрі

Читати книгу - "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"

104
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 79
Перейти на сторінку:

Том ступає ближче і важко опускається поряд. Я чую його дихання. 

Я чую гамір перехожих і проїжджаючих повз машин.

- Я навіть не знаю, що тобі сказати, Кім, - тихо промовляє він.

Що ж, зате чесно.

- Тоді не кажи нічого, - глухо відгукуюсь я.

Сьогодні це був повний провал. Інтерв'ю вийшло зовсім не професійним і не відточеним, як я намагаюся це робити завжди. Зараз там навіть монтувати нічого. Я не можу зібрати себе по шматочках.

Я відчуваю на собі погляд Тома. Мені здається, в ньому є дещиця жалю.

- Знаєш, тут поряд є славний ресторанчик...

- Том, не треба, - я відриваю голову від колін і дивлюся йому в очі. Я хитаю головою. - Якщо вже ми з тобою домовилися не виходити за рамки робочих відносин, то даваймо дотримуватися своїх же правил.

Його брови злітають нагору.

- Кім, я просто підтримати тебе хочу. Без задньої думки.

- Том, не треба.

Він ковтає і втикає погляд на свою камеру. Якийсь час він думає про щось своє. Губи Тома несподівано чіпає гірка усмішка:

- Так сильно кохаєш його?

Я не знаю, що відповісти Тому. Коли ви працюєте разом більше року, коли ви сильно здружилися і підтримуєте одне одного, то є велика ймовірність того, що хтось один закохається в іншого. І з нас двох це явно не я.

- Він так на мене дивився, ніби збирається на вечерю з'їсти моє серце і закусити нирками. Я вже боюся траплятися йому на очі.

- Ну ось і чудово, - користуючись моментом, я вихоплюю з його рук свою сумочку, яку забула всередині, я встаю, приспускаю вниз спідницю і закидаю на сумочку плече, а потім дивлюсь йому в очі. - Значить, сьогодні я обійдуся без твого вічно несправного автомобіля.

Він супроводжує все це здивованим поглядом.

- Кім, - брови Тома насторожено згинаються. – Ти що, до нього зібралася?

Я знизую плечима і недвозначно посміхаюся.

- Відпочивай, Том. У готель я дістануся на таксі, - давши вельми туманну відповідь на його запитання, а точніше, зовсім ігноруючи його, я повертаюся і впевнено крокую тротуаром, ловлячи на собі зацікавлені погляди чоловіків. Але це не тому, що я не хочу відповідати. А тому що я і сама не знаю.

1 ... 19 20 21 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клянусь, я твій, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"