Читати книгу - "Вʼячеслав, Ірина Скрипник"

Його батько говорив про це місце, як про рай, як про ідеальне місце для відновлення, але Богдан не міг позбутися відчуття, що це пастка. Його серце було важким від недовіри і розчарування.

——— Чого ж тоді сам не поїдеш до такого чудового санаторію? — пролунав його голос, сповнений сарказму і гіркоти.

Він більше не міг стримувати своїх почуттів. Дивився на батька з невірою. Погляд був наповнений злістю, розчаруванням і болем. Він все намагався зрозуміти, як його батько може так легко говорити про щось, що є настільки жахливим