Читати книгу - "Вічність у серці , Mira"

20Глава 20: Завжди разом

Час, який минув після їхнього останнього серйозного розмови, був для Софії і Микити часом змін. Вони більше не боялися подивитися в очі своїм найглибшим переживанням, і хоч ще залишалося багато запитань, між ними був мир, якого не було раніше.

Софія вже остаточно зрозуміла, що її серце належить тільки Микиті, і вона готова була пройти з ним разом весь шлях, яким би важким він не був. Вона більше не тримала в собі сумнівів, адже він був тією людиною, з якою вона могла побудувати своє майбутнє, навіть якщо це майбутнє включало боротьбу з власними страхами і тінями минулого.

Микита теж розумів, що життя — це не тільки про те, щоб уникати труднощів, а й про те, щоб разом долати їх. Його родина більше не була перешкодою для їхнього щастя. Він не міг залишити Софію, і хоч багато що ще потребувало вирішення, він знав, що це той шлях, який він вибрав.

Одного дня, коли вони гуляли парком, Софія зупинилася перед великим деревом, під яким вони колись сиділи, мріючи про спільне майбутнє.

— Микито, — сказала вона, поглядаючи на нього, — пам'ятаєш, як ми тут сиділи того вечора і не знали, що буде далі? І ось зараз ми тут, і все так змінюється. Але я рада, що це зміни, які ми переживаємо разом.

Микита, злегка усміхаючись, поставив руку на її плече.

— Ти завжди була моєю впевненістю, Софіє. Всі ці труднощі не здаються такими страшними, коли я з тобою. І хоч ми ще не знайшли всі відповіді, я точно знаю, що разом ми подолаємо все.

Вони продовжували йти, тримаючись за руки, і кожен крок, який вони робили разом, здавався важливим. Вони були готові побудувати своє життя з чистого аркуша, розуміючи, що це потребує терпіння і взаємної підтримки.

І хоча попереду їх чекали нові випробування, вони більше не боялися. Вони не збиралися відмовлятися один від одного, навіть якщо це означало змінити свої погляди на багато речей. Вони обрали бути разом, не боючись, що може статися завтра.

Микита зупинився і поглянув на Софію з серйозним виразом обличчя.

— Софіє, я хочу, щоб ти знала: я готовий до всього, що чекає нас далі. Я не хочу, щоб ти коли-небудь сумнівалася в тому, що я — поруч, і буду поруч завжди.

Софія, дивлячись йому в очі, відповіла тихо:

— Я теж готова. І я хочу бути з тобою, незалежно від того, що попереду. Ми разом, і це найважливіше.

Вони обнялися, і цей момент був для них справжнім початком нового життя. Всі труднощі, всі запитання, які залишалися без відповіді, вже не були такими важливими. Тепер для них був лише один шлях — шлях вперед, разом.

Вони більше не боялися майбутнього, адже разом, з любов'ю та підтримкою один одного, вони могли подолати будь-які труднощі. І цей шлях — шлях, який вони вибрали разом — був для них єдино можливим.

Софія і Микита зрозуміли, що любов — це не тільки про моменти щастя, а й про здатність разом долати труднощі. І тепер, дивлячись одне в одному в очі, вони були впевнені: разом вони можуть все.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍