Читати книгу - "Квітка війни, Maria PM"

— Поки що.

Вона зітхнула, підійшла до шафи й витягла одяг. Сірі штани, чорна майка.

Коли вона повернулася, Джозеф окинув її оцінюючим поглядом і пирхнув.

— Відкритий одяг? Король може… зацікавитися тобою трохи раніше, ніж планував.

Вона зціпила зуби.

— Я не твоя розвага, Джозефе.

Він нахилився ближче, його голос став тихим, але небезпечним:

— Скоро ти взагалі не матимеш голосу в цій ситуації.

Вона стисло подивилася на нього, а потім кинула плащ на плечі.

Вони вийшли надвір.

Карета чекала біля воріт.

Її серце билося в грудях, мов птах у клітці.

Військо Мілтченгу відступало.

Ліліана востаннє озирнулася на рідний дім.

Вона знала, що більше ніколи не повернеться сюди.