Читати книгу - "Місце під зорями, Анні Кос"

— Кумедно, — ясновельможний обережно прибрав убік папери. З його голосу зникли абсолютно усі емоції, і це лякало більше за лютий крик: — Він торкався тебе?

Вона видавила із себе ледве чутно:

— Так.

— Як це було? Він пестив твою шкіру? Цілував? Дозволив собі торкнутися твого волосся, сукні? Де і як це сталося? — по мармуру на підлозі побігли тонкі тріщини.

— Він... це сталося в саду. Він стояв дуже близько… Ні, він не дозволив собі найгіршого, але ясно дав зрозуміти, чого очікує від мене.

Імператор встав, з гуркотом відсунув своє крісло й підійшов до Арселії впритул. Вона не знайшла в собі сил підвестися, лише здригнулася всім тілом від різкого звуку й опустила очі, та він змусив її підняти заплакане обличчя. 

— Покажи, що він робив. 

Вона заридала, несила приховати жах. Ясновельможний відкинув убік її волосся, оглянув тонку шию, провів по ній пальцями.

— Він торкався тебе тут, — Сабір не питав, він стверджував. Її тілом ширилося зрадницьке тремтіння, зуби стукотіли, й замість відповіді вона лише кивнула. Рука Сабіра ковзнула нижче по шовку її вбрання, доторкнулася до грудей. — І тут теж. Він вдихав твій запах, шепотів тобі на вухо, можливо, обійняв, притиснув до себе, щоб залишити на своєму одязі твоє тепло? 

Відповіддю стали лише її схлипи. 

— Скажи мені, що ти відчувала? — він на секунду замовк, аж раптом нахилився й крикнув просто їй в обличчя: — Говори!

— Я не пам'ятаю! — простогнала вона. — Огиду, відчай, страх!  

— А зараз? Ти хочеш його? Бажаєш належати цьому чоловіку? Згодна бути з ним в одному ліжку? — запитання вдарило не гірше батога. Вона з жахом схопилася на ноги й відсахнулася вбік.

— Ні! Не віддавай мене йому, — Арселія раптово впала на коліна. — Усе, що завгодно, але не віддавай мене цій людині!

Сабір завмер нерухомо, лише різноколірні іскри танцювали в його очах. Меблями, підлогою, дорогими килимами побігли морозні візерунки, але одразу зникли під блакитними сполохами. Імператор підійшов і нахилився до неї, схопив за плечі, стиснув до болю, до синіх слідів на шкірі, струснув, змусив підвестися.

— Ніколи не опускайся ні перед ким на коліна. Ні переді мною, ні перед кимось іншим, особливо перед такими, як Сіф Йонна. Якщо даси їм відчути свою слабкість — тебе розірвуть. Покажеш страх — розчавлять, як хробака. Проявиш невпевненість — використають і викинуть на задвірки. Не дозволяй нікому грати тобою. Ти більше не рабиня. Ти — моя дружина. Імператриця. Мати спадкоємця. Поводься відповідно.

Він послабив хватку, однією рукою підняв її підборіддя, розвернув до світла, довго вдивляючись в очі.

— Я не бачу похоті у твоєму погляді, схоже, ти сказала мені правду. Присягнися життям Аділя, що ти вірна мені й в думках, і тілом.

— Присягаюся. Я швидше помру, ніж дозволю комусь іншому доторкнутися до себе.

— Що ж, мені цього досить, — він відпустив її підборіддя й одразу, без жодної паузи, вдарив відкритою долонею по щоці. Вдарив наче й не сильно, майже без замаху, але все одно ляпас від людини, що звикла до ваги меча, виявився надто важким для жінки. Арселія скрикнула й ледь не впала, втративши рівновагу. — А це тобі за те, що посміла брехати, — холодно додав Сабір. — Звісно, я сам винен: залишив лазівку, дозволив тобі скористатися моєю слабкістю, майже підштовхнув до дій. Карати тебе в цьому випадку було б несправедливо. Але ніколи більше — чуєш? — не смій обманювати мене. Тобі я цього не пробачу. 

Арселія схлипнула, притискаючи руку до обличчя, але погляд не опустила. Ясновельможний витримав паузу і зазначив:

— Ось так набагато краще. Сподіваюся, урок ти засвоїла?

— Так.

— Тоді можна переходити до другої частини.

Він ударив невеликим молоточком по мідному диску на столі, дочекався, коли до кабінету увійде секретар, і наказав:

— Викличте главу таємної служби сюди. Негайно.

Імператор підійшов до вікна, розсмикнув завіси, пускаючи в кімнату денне світло. Арселія не знала, що їй тепер робити й чого очікувати, тому кинула боязкий погляд на двері. 

— Навіть не мрій піти зараз. Ти залишишся, — обернувся до неї Сабір. — Думала, утримувати владу легко? Якщо вже набралася хоробрості грати в такі ігри, мусиш бути готова стикнутися з наслідками. Я покажу тобі, чим доводиться платити за надмірну самовпевненість.