Читати книгу - "Війни художників"

158
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 202 203 204 ... 215
Перейти на сторінку:
очі й ляснувши долонею по щитку приладів. — Сходив у кіно? Англієць?

— Касирка підтвердила. Сказала, що не розуміється на уніформі!

— Але ж він мав узяти квиток…

— Сказав, що попросив одну марку в якогось солдата…

— Scheisse!

Вони обоє розреготалися.

— Усе було б зовсім весело, якби його арешт записали нам, а не «другому». А так нам знову не пощастило. Премії не буде. Добре, ти пильнуй, а я погортаю газету.

Краузе розгорнув «Dienst aus Deutschland»:

— Цікаво. Знову повісили поляка, який працював на фермі й спав із фермеркою. Я б повісив поряд і фермерку також.


* * *

Т е л е г р а м а

№ 1212 від 24 червня


Надіслано: Москва, 24 червня 1940 — 18 год. 50 хв.

Отримано: Берлін 25 червня 1940 — 1 год. 00 хв.


Посол Шуленбург — в імперське МЗС Німеччини


22 червня було передано по радіо, а 23 червня опубліковано в радянській пресі повідомлення ТАРС:

«Останнім часом у зв’язку зі вступом радянських військ у межі прибалтійських країн поширюються чутки про те, що на литовсько-німецькому кордоні сконцентровано 150 радянських дивізій, що таке зосередження радянських військ викликане невдоволенням Радянського Союзу успіхами Німеччини на Заході.

Різні варіації цих чуток повторюються останнім часом ледь не щодня в американській, японській, англійській, французькій, турецькій, шведській пресі.

ТАРС уповноважене заявити, що всі ці чутки — безглуздя, яке не відповідає дійсності. У прибалтійських країнах перебуває не 150 радянських дивізій, а лише 18 дивізій, причому ці дивізії зосереджені не на литовсько-німецькому кордоні, а в різних районах трьох прибалтійських республік і мають на меті не тиск на Німеччину, а створення гарантій для реалізації пакту про взаємодопомогу СРСР із цими країнами.

У СРСР вважають, що поширювачі цих безглуздих чуток переслідують мету — кинути тінь на добросусідські радянсько-німецькі стосунки. Поширювачі чуток, очевидно, не здатні усвідомити, що стосунки, що склалися між СРСР і Німеччиною в результаті укладення пакту про дружбу і ненапад, не можна похитнути ніякими чутками, тому що вони відповідають корінним державним інтересам СРСР і Німеччини».


Шуленбург


Т е л е г р а м а

№ 1364 від 13 липня


Надіслано: Москва, 13 липня 1940 — 21 год. 17 хв.

Отримано: Берлін 14 липня 1940 — 9 год. 15 хв.


Посол Шуленбург — в імперське МЗС Німеччини


Терміново!

Секретно!


Молотов повідомив мене сьогодні, що британський посол в СРСР Кріппс на прохання британського уряду був прийнятий Сталіним.

За особистою вказівкою Сталіна Молотов вручив мені детальний звіт-меморандум про цю бесіду, як доказ своєї дружби і поваги до Німеччини та її фюрера Адольфа Гітлера. Кріппс зробив запит про позицію радянського уряду з наступних питань:

— Британський уряд переконаний у тому, що Німеччина бореться за гегемонію в Європі й прагне поглинути всі європейські країни. Це є для Радянського Союзу такою ж небезпекою, як і для Англії. Тому обидві країни повинні прийти до згоди з проведення спільної політики самозахисту проти Німеччини й відновлення європейського балансу сил. Англія прагнула б торгувати з Радянським Союзом за умови, що англійські товари не будуть перепродаватися Німеччині.

Відповіді Сталіна були такими:

— Радянський уряд цікавиться подіями, що відбуваються в Європі, але він, Сталін, не вважає, що Європі загрожує гегемонія якої-небудь однієї країни, і не вважає, що Німеччина має намір поглинути Європу. Сталін не вважає також, що військові успіхи Німеччини становлять загрозу для СРСР і його дружніх відносин з Німеччиною. Радянський Союз не проти торгівлі з Англією, але він заперечує право Англії або будь-якої іншої країни втручатися в добросусідські німецько-радянські відносини. Радянський Союз, відповідно до умов договору, буде експортувати в Німеччину кольорові метали, придбані ним за кордоном, тому що Німеччина потребує цих металів для виробництва військових матеріалів, котрі вона поставляє в Радянський Союз. Якщо Англія не визнає цих умов, торгівля між Англією й Радянським Союзом неможлива.


Шуленбург


Т е л е г р а м а

№ 175

Відправлено: Берлін, 14 липня 1939 — 22 год. 53 хв.

Отримано: Москва, 15 липня 1939 — 4 год. 40 хв.


Імперський міністр закордонних справ Ріббентроп —

послу Шуленбургу


Дуже терміново

Особисто послові


Я прошу Вас особисто зв’язатися з паном Молотовим і передати йому наступне:

1. Ідеологічні розбіжності між націонал-соціалістичною Німеччиною і Радянським Союзом були єдиною причиною, за якою в попередні роки Німеччина й СРСР були у ворожих таборах. Події останнього періоду показали, що різниця у світоглядах не перешкоджає встановленню нового й дружнього співробітництва.

2. Немає ніякого сумніву, що сьогодні німецько-радянські відносини прийшли до поворотного пункту своєї історії. Рішення, які будуть ухвалені у найближчому майбутньому в Берліні й Москві щодо розвитку цих відносин, будуть протягом багатьох наступних поколінь мати вирішальне значення для німецького й радянського народів.

3. Імперський уряд і Радянський

1 ... 202 203 204 ... 215
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війни художників», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Війни художників"