Читати книгу - "Мауглі"

й сюди, крутилися, брикалися, кричали і трясли головами. Тха наказав ліанам і нижнім гіллячкам дерев позначити вбивцю оленя, щоб потім упізнати його. І спитав Тха:

«Хто хоче бути Господарем Джунглів?»

Вискочила Сіра Мавпа, що жила на деревах, і сказала:

«Я буду Господарем Джунглів».

Тха засміявся і промовив:

«Хай буде так», — і пішов, дуже розгніваний.

— Діти, — провадив Хаті, — всі ви знаєте Сіру Мавпу. Тоді вона була така, як і нині. Спочатку вона прибрала розумного вигляду, але скоро знову почала чухатися, стрибати вниз і вгору; а коли Тха повернувся, то побачив, що вона висить головою донизу і передражнює всіх, хто стоїть під деревом, а ті теж насміхаються з неї. Таким чином, у Джунглях не було Закону, а тільки безглузда пуста балаканина.

Тоді Тха зібрав усіх нас і сказав:

«Перший із ваших Суддів приніс у Джунглі Смерть, а другий — Ганьбу. Тепер треба запровадити Закон і такий Закон, який ви не сміли б порушити. Тепер ви узнаєте, що таке Страх, і, побачивши його, зрозумієте, що він ваш Повелитель, а все інше — прийде разом з ним». І ми, Племена Джунглів, запитували: «Що таке Страх?»

І сказав Тха:

«Шукайте, поки знайдете».

І ми блукали по Джунглях, шукаючи Страху, а буйволи…

— Ух, — промовив Міза, ватажок буйволів з піщаної коси.

— Так, Міза, саме буйволи принесли звістку, що в одній печері Джунглів живе Страх, що на ньому немає вовни і ходить він на задніх лапах. Тоді ми рушили за стадом до печери, і Страх стояв біля входу, і на ньому, як і казали буйволи, не було вовни, і ходив він на задніх лапах. Побачивши нас, він закричав, і його голос нагнав на Племена Джунглів такий жах, від якого ми тремтимо і тепер; всі кинулися тікати, спотикаючись і штовхаючи один одного, — так перелякалися… Тієї ночі, так розповідали мені, Племена Джунглів уже не лягли вкупі, як було раніше, а кожне плем'я розмістилося окремо: свині із свиньми, олені із оленями, рогаті з рогатими, копитні з копитними, кожен з таким, як і сам, — і так, тремтячи, спали всі Джунглі!

Лише Першого із Тигрів не було з нами, бо він весь час переховувався в північних болотах. А коли до нього дійшла чутка про того, кого ми побачили в печері, він сказав: «Я піду до нього і скручу йому в'язи».

І він біг усю ніч, поки дістався до печери. Але дерева і ліани, пам'ятаючи наказ Тха, низько опустили гілля і значили його на бігу, проводячи своїми пальцями-гіллячками по спині, по боках, по лобі та морді. І на його жовтій шкурі, куди тільки вони доторкалися, залишалися плями або смуги. Ці смуга і понині носять його діти! Коли він підбіг до печери, Страх, або Безволосий, простяг руку і назвав його так: «Смугастий, що приходить уночі». Перший із Тигрів злякався Безволосого і, виючи, знову подався в болото.

Мауглі тихо посміхнувся, ховаючи у воду підборіддя. Перший із Тигрів вив так голосно, що Тха почув і запитав:

«За чим ти журишся?»

І Перший із Тигрів, підвівши морду до новоствореного неба, яке нині дуже постарілося, промовив:

«Поверни мені мою могутність, о Тха. Мене зганьбили перед усіма Джунглями: я втік од Безволосого, і він дав мені образливе прізвисько».

«Чому?» — запитав Тха.

«Тому, що я забруднився в болотному баговинні», — відповів Перший із Тигрів.

«Так біжи поплавай, покачайся в мокрій траві, і якщо це баговиння, то воно все зійде», — сказав Тха.

І Перший із Тигрів плавав і качався, аж поки Джунглі закрутились перед його очима, та жодна пляма не стерлися з його шкіри, і, дивлячись на нього, Тха сміявся. Тоді Перший із Тигрів запитав:

«Чим я завинив, що таке найшло на мене?»

І відповів Тха: «Ти убив оленя, і ти вніс у Джунглі Смерть, а в нею прийшов і Страх, і Племена Джунглів стали боятися один одного так само, як ти боїшся Безволосого».

Перший із Тигрів сказав:

«Вони ніколи не боятимуться мене, бо я знаю їх з самого початку».

«Піди і подивися», — відповідав Тха.

І Перший із Тигрів бігав туди й сюди, голосно кликав оленя, кабана, дикобраза і всі Племена Джунглів, але вони втікали від тигра, який колись був Суддя, тому що боялися його.

Тоді Перший із Тигрів повернувся назад, і пиху його як рукою зняло; він бився головою об землю, рив її лапами і промовляв:

«Згадай, що колись я був Господарем Джунглів! Не забудь про мене, о Тха. Хай мої діти пам'ятають, що був час, коли я не знав ані страху, ані сорому».

І сказав Тха: «Я це зроблю, бо ми з тобою бачили, яв створювалися Джунглі. Одна ніч на рік буде для тебе і твоїх дітей така сама, яка була, поки ти вбив оленя. Якщо цієї ночі зустрінешся з Безволосим, ім'я якому Людина, ти не злякаєшся його, а він боятиметься тебе так, ніби перед ним господарі й судді Джунглів. Але будь милосердний до нього тієї ночі, бо сам знаєш, що таке Страх.

Тоді Перший із Тигрів одповів: «Я задоволений».

Але на другий день, п'ючи воду, він побачив чорні смуги на боках і на спині; пригадав, як його прозвав Безволосий, і розгнівався. Цілий рік він Жив у болотах, сподіваючись, що Тха виконає свою обіцянку. Якось уночі, коли Шакал Місяця (вечірня зоря) яскраво світив над Джунглями, Перший із Тигрів відчув, що настала його ніч, і пішов до печери Безволосого. Тоді сталося так, як обіцяв Тха — Безволосий упав перед ним ниць, і Перший із Тигрів ударив його по спині й убив, бо думав, що на всі Джунглі є лише одна така істота і, вбивши її, він знищить Страх. Коли Перший із Тигрів обнюхував труп, пролунав голос Тха, що