Читати книгу - "Арюмор, Аліна Скінтей"

— Добре, йди відпочивай. Я подбаю про статуетку нашого нового приятеля і про твій мотоцикл також.

— Дякую, обіцяю, завтра я відповім на всі питання, які тільки ти захочеш.

      Ступаючи на рівнину, Роріксон полегшено видихнув; озирнувшись, він зробив кілька кроків вперед, стаючи в сліпу зону відеокамер. Зелений яскравий спалах на мить засліпило очі лісового повністю приховавши силует Владислава, від якого в наступну хвилину і сліду не було.