Читати книгу - "Відшукати скарб, Анітка Санніфео"

Кожен раз коли мелодія змінювалася, хтось випадав зі змійки, але рух не зупинявся ні на мить.

У Олексія в голові крутилося, йому здавалося, що небо та земля помінялися місцями й коли хтось взяв його за руку та прокричав:

– Переможець шалених танців!           

– Хто? Я? – безглуздо уточнив Олексій та розгублено дивився по сторонах.

– Звісно, ви, юначе. Ви мужнього вистояли у хороводі до останнього акорду й навіть не спіткнулися! Ви явно природжений танцюрист!

Олексій все ще намагався прийти до тями.

– Як вас звуть? – запитав ведучий.

– Олексій, – проговорив чоловік, намагаючись стриматися на ногах.

– Вітаємо Олексія! – прокричав троль.

– Вітаю, – поруч з ним виникла Руора й схопила за руку.

– У вас чарівна супутниця! – розплився у широкій посмішці троль – ведучий танцювального вечора. – Можливо, ви маєте що їй повідомити та й всім нам також?

– Ми знайомі лише кілька днів, й разом подорожуємо, – поспішила відповісти Руора, рятуючи ситуацію.

– Але на наших вечорницях зазвичай укладаються пари… І ви дуже підходите один одному.

– Вибачте, але ви помилилися. Ми випадково тут опинилися… – промовив Олексій.

– Гаразд! Ви все одно прийшли парою – тому будемо вважати, що наш переможець трохи закоханий у свою супутницю. Погодьтеся неможливо не закохатися у таку чарівну ельфійку, – очі троля хижо блиснули. Люд на площі вибухнув оплесками та свистами.

Олексій схопив за руку Руору та поспішив покинути сцену, поки цей ведучий не придумав ще якусь розвагу.

Але троль миттю перемкнув увагу публіки на інше дійство – вогненне шоу, яке почалося на сцені.

– Що за дурня ці хороводи? – запитав Олексій, коли вони відійшли трохи далі від жвавого місця та гучної музики.

– Це їхні традиції. Не зважай, – проговорила ельфійка. – Краще пошукаємо якусь таверну. Нам же треба десь повечеряти та переночувати.

– Підтримую. Я страшенно голодний. А з ярмарку ми втекли.