Читати книгу - "Молоко, Ясна Приведа"

Скільки раз ми входимо у воду, наперед знаючи ( відчуваючи нутром ), що все закінчиться зі шкодою для нас.

Але йдемо все раз глибше і дальше, не знаючи броду сунемо, як німий до суду.

Все навколо аж захрипло - кричить, махає прапорцями йти в обхід, ставить знаки - дорога закрита.

Та все - дарма!!!

Вперто наближаємося до чергового провалля.

Потім - плачі, соплі та муки.
А янгол сидить на горі, тихо зітхаючи, витирає сльози.

Всесвіт вірить, що настане час мудрості, гармонії душі та розуму, і будемо йти радісно шляхом довіри собі.