Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Анна не встигла навіть усвідомити, що відбувається. Все злилося в один хаос: крики, звук пострілів, різкі рухи. Її серце билося в грудях, ніби ось-ось вирветься назовні.
Алекс стріляв холоднокровно, без зайвих емоцій, ніби робив це не вперше. Ян і Мирон теж не вагалися — вони знали, що ставки занадто високі.
Анна відступила назад, намагаючись не заважати, але раптом відчула, як хтось хапає її за руку.
— Не варто було тобі приходити, мала, — голос був низьким, чужим.
Вона різко обернулася і побачила чоловіка, який стискав її зап’ястя. Його темні очі дивилися на неї з хижим блиском.
— Відпусти її, — голос Алекса пролунав так холодно, що навіть у Анни по спині пробігли мурахи.
— О, ти так за неї переживаєш? — чоловік насмішкувато стиснув пальці сильніше, змушуючи її скрикнути.
Але він не встиг зробити більше — Алекс одним рухом приставив пістолет йому до голови.
— Я сказав, відпусти.
Чоловік застиг, а потім розсміявся.
— Ти не стрілятимеш.
— Спробуй перевірити.
Анна відчула, як хватка слабшає. Вона вирвала руку і відскочила назад.
Наступної миті пролунав глухий звук — Алекс ударив чоловіка прикладом зброї по скроні, і той безсило впав на землю.
— Анно, йди до машини! — голос Алекса був різким, але вона не могла змусити себе рухатися.
Її серце калатало, очі наповнилися сльозами.
— Це… це занадто…
Вона бачила кров, чула важке дихання людей навколо, відчувала запах пороху.
Алекс підійшов до неї і міцно взяв за плечі.
— Подивися на мене.
Вона зустрілася з його поглядом. В його очах не було страху — тільки рішучість.
— Це світ, у якому я живу. Світ, у який ти зайшла, коли вирішила залишитися поруч.
Вона тремтіла, її губи ледь помітно здригалися.
— Я не знаю, чи зможу…
Алекс притягнув її до себе.
— Я не відпущу тебе.
Її сльози нарешті вирвалися назовні.
— Але що, якщо одного разу ти не повернешся?
Він провів пальцями по її щоці, витираючи сльози.
— Я завжди повертатимуся до тебе.
Їхні губи зустрілися в поцілунку — глибокому, майже відчайдушному. Він був переповнений болем, страхом, пристрастю… і обіцянкою.
Вона знала: цей поцілунок міг бути їхнім останнім. Але зараз нічого більше не мало значення.
Світ навколо був небезпечним, але у цьому моменті вона відчувала тільки його.
І, можливо, це було єдине, що мало значення.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темний союз, Дроянда», після закриття браузера.
