Читати книгу - "Заручені"

приваблених його демагогічними обіцянками. Після розкриття змови змушений був тікати з Рима до Етрурії.

123

Четверта година пополудні.

124

Кардинал, докоряючи донові Абондіо, перелічує найважливіші етапи становлення курато, вказуючи, зрештою, на їхню зайвість, бо, мовляв, прагнення врятувати життя притаманне й простому мирянинові і для цього не обов'язково ставати священиком. 

125

Ла-Рошель — французька фортеця, що була в руках протестантів-гугенотів, проти яких боровся кардинал Рішельє. У 1627 р. приєдналася до Англії, але наступного року була взята французькими королівськими військами.

126

Мати Людовіка XIII Марія Медічі стояла на чолі феодально-аристократичної опозиції в Лангедоку (південь Франції), яка готувала заколот проти абсолютизму правління Рішельє. 

127

Ентелехія — термін, запозичений з філософії Арістотеля (384—322 pp. до н. е.), що означав певний нематеріальний початок, який нібито керує розвитком матерії.

128

Джероламо Кардано (1501—1576) — італійський математик, філософ і лікар. В його натурфілософській системі, поряд з елементами астрології, є й деякі природно-наукові ідеї.

129

«Про тонкість речей» (латин.). — У цій праці Кардано виклав свою натурфілософську систему. Натурфілософія — тобто «філософія природи», «природознавство як частина філософії».

130

Перипатетик — послідовник філософії Арістотеля. В середні віки так називали прибічників переробленої й спотвореної схоластами й церковниками філософії Арістотеля, з якої було вилучено матеріалістичні елементи.

131

«Про виправлення часів і небесних рухів» (латин.).

132

«Дванадцять годин народження» (латин.) — праця з астрології.

133

Порта Джован-Баттіста (1530—1615) — італійський фізик і натурфілософ, автор «Природної магії».

134

Каменів, тварин, рослин (латин.).

135

Альберт Великий — Альберт фон Больштендт (1193— 1280) — німецький теолог і філософ-схоласт, один з ідеологів феодального ладу. «Великим» його називали католицькі богослови.

136

Дельріо Мартін — богослов-єзуїт, автор «Магічних пошуків» (1600).

137

Цілком компетентно (латин.).

138

Мається на увазі Нікколо Маккьявеллі (1469—1527) — італійський політичний діяч, письменник і історик. У трактаті «Правитель» та інших творах виступав як теоретик абсолютної монархії і як супротивник панування католицької церкви в Італії.

139

Батеро Джованні (1533—1617) — письменник епохи контрреформації, єзуїт. У «Державному інтересі» (1589) виступав проти Маккьявеллі; космополітичні інтереси церкви ставив вище національних інтересів італійського народу.

140

Кастільйоне Валер'яно (1593—1668) — автор трактату «Правитель при владі» (1626), написаного на основі «Державного інтересу» Батеро.

141

За наказом його світлості (ісп.).

142

Натяк на заходи Конвенту по впорядкуванню цін під час першої французької буржуазної революції.

143

Мандзоні посилається на твори про чуму міланського лікаря Енріко Ачербі (1735-1827).

144

Джуліо — срібна монета, випущена на початку XVI ст. при папі Юлії II.

145

Акілліні Клаудіо (1574—1640) — італійський поет, представник вигадливого придворно-аристократичного стилю, так званого «маринізму». Прославляв, зокрема, Людовіка XIII та кардинала Рішельє.

146

Варкі Бенедетто (1503—1565) — італійський історик.

147

Мається на увазі Лодовіко Сеттала, автор трактату «Про чуму».

148

Аріани — послідовники александрійського священика Арія (IV ст.), який відкидав церковне вчення про триєдність.

149

Каппеллетті — тобто «капелюшки». Так називали албанських солдатів, що перебували на службі у Венеціанській республіці, за їхній своєрідний головний убір.

150

П'яцетта - невелика площа.

151

Тобто вторгнення арабів у Францію з Іспанії у VIII ст., яке було відбите Карлом Мартеллом (битва під Пуатьє, 732 p.).

152

Фіваїда — область у Єгипті, улюблене місце християнських самітників.

153

Полк (ісп.).

154

Протофізик — головний лікар.

155

«Житіє Федеріго Борромео, склав Франческо Ріволі». Мілан, 1666, с. 582. (Прим. автора).

156

«Історія Мілана» графа П'єтро Веррі. Мілан, 1825, том IV, с. 155. (Прим. автора).

157

Секвестр — у даному випадку — заборона користуватися особистими речами померлих від чуми.

158

Він готовий потурбуватися в найкращий спосіб, наскільки це дозволить момент і насущні потреби (ісп.).

159

3 великим сумом (ісп.).

160

Мантую було взято в 1630 р. імперськими військами, але після Регенбурзького миру, ратифікованого в П'ємонті наступного року, власником Мантуї визнано Карло Гонзаго Неверського.

161

«Пам'ятна записка про гідні уваги справи, які мали місце в Мілані в зв'язку з заразною хворобою 1630 року, і т. д., зібрані отцем Паола-Кроче». Мілан, 1730. Очевидно, витяг із неопублікованого твору автора, що жив під час моровиці; а можливо, це просто нова компіляція. (Прим. автора).

162

«Якщо лиходійська мазь і мазальники в в місті... Якщо їх немає... тим реальніше зло» (Ріпамонті, с. 185). (Прим. автора).

163

Мається на увазі італійський історик і літературний критик, просвітитель П'єтро Веррі (1728—1797).

164

«Стан Міланської держави... і т. д., твір Каваццо делла Сомаліа». Мілан, 1653, с. 482. (Прим. автора).

165

Торчетті — світильник з чотирьох свічок із з'єднаними ґнотами.

166

Від спотвореного латинського «quadrivio» — чотири вулиці, тобто перехрестя.

167

Агостіно Лампуньяно. Чума, що сталася в Мілані 1630 року. Мілан, 1634, с. 44. (Прим. автора).

168

Ріпамонті, с. 164. (Прим. автора).

169

Готує смертельні хвороби, будуть дивні справи (латин.).

170

Цим ділом (ісп.).

171

Для виготовлення отрути (ісп.).

172

Встановити місцезнаходження будинку і подивитися, чи не знайдеться якихось слідів (ісп.).

173

П. Веррі, в уже цитованому творі. (Прим. автора).

174

Після «Заручених» Мандзоні написав іще історичний трактат про судові процеси над мазальниками під час чуми в Мілані 1630 р.

175

Верначча — міцне солодке біле вино.

176

Ріпамонті. Вітчизняна історія. Кн. VI, розд. ІІІ. (Прим. автора).

177

В природі речей (латин.).

178

Спираючись на це (латин.).

179

Метастазіо П'єтро (1698—1782) — італійський поет, автор популярних у XVIII ст. поетичних «мелодрам», написаних на історичні сюжети.

180

«З глибин» — назва заупокійного псалма католицької служби.

181

Старість сама по собі хвороба (латин.).

182

Голос народу, голос божий (латин.).