Читати книгу - "Фарисеї, або Неоголошена війна Україні"

договорів. У цей же день Леонід Кравчук зателефонував Борису Березовському у Лондон і попросив його прокоментувати факт розміщення в Інтернеті платіжних документів його компаній.

У телефонній розмові з кореспондентом «Голосу України» Олександрою Кучерявою сам Борис Березовський підтвердив факт телефонної розмови із Леонідом Кравчуком та повідомив, що розміщені в Інтернеті платіжки належать його компаніям, але зазначив, що він не коментував суть цих перерахувань і наголосив: «Я жодного разу не сказав, що це платежі на користь Ющенка, або його людей». [37]

У цій історії звертає на себе увагу такий незаперечний факт — Леонід Макарович Кравчук телефонував Б.Березовському в Лондон у той самий день, коли в Інтернеті з’явилися фінансові платіжки, тобто колишній Президент України на них зреагував миттєво — швидше за всюдисущих журналістів. Звідси виникає запитання: «Хто його до цього напоумив?» Тут ясно одне — авторитет Л.Кравчука було використано для того, аби надати якомога гучнішого резонансу новому скандалу. А хто у ньому у дні після відставки уряду Тимошенко був зацікавлений? Цілком зрозуміло, що підозра передовсім падає на найближче оточення Ю.Тимошенко. До речі, автору цих рядків, абсолютно невідомо, щоб чільники ВО «Батьківщина» заперечили свою причетність, або хоча б відмежувалися від цього скандалу. Адже підозри є небезпідставними — платіжки в Інтернеті з’явилися відразу ж після прибуття з Ізраїлю заступника Юлії Тимошенко по партії «Батьківщина» та одночасно і радника Прем’єр-міністра України, очевидно із делікатних питань, Михайла Бродського. Як встановила журналіст Олександра Кучерява, саме в Ізраїлі 10 і 11 вересня М.Бродський зустрічався із Березовським. Факт цієї зустрічі підтвердив і Борис Абрамович: «Ця зустріч справді була в Ізраїлі, в Тель-Авіві. І Бродський мені просто розповідав про ту ситуацію, що склалася. Я до цього Бродського ніколи не бачив. Це вперше його зустрів. І він мені просто розповідав про той конфлікт, що там в Україні відбувся і про ті проблеми, що перед усіма постали у зв’язку із цим конфліктом». [38] Отже, предметом згаданих перемовин М.Бродського і Б.Березовського були українські події після відставки уряду Ю.Тимошенко.

Автор цих рядків 15 вересня 2005 року брав участь у засіданні політради ВО «Батьківщина». Тоді у присутності біля півсотні людей Юлія Тимошенко повідомила, що Михайло Бродський щойно повернувся з Ізраїлю, де зустрічався із Б.Березовським і привіз звідти багато цікавої інформації. На цьому засідання Юлія Володимирівна особисто повідомила жахливу річ, яка приголомшила всіх — виявляється, що Борис Абрамович по великому секрету повідомив Михайлу Бродському, що «оточення Ющенка», а саме «Жванія і Безсмертний готували терористичний акт» з метою її фізичного знищення. Ці слова кивком голови підтвердив і сам М.Бродський, який сидів за столом майже навпроти мене. Тоді Юлія Володимирівна просила про цю новину не розголошувати до-пори-до-часу. Присутніх новина вразила ще й тим, що Ю.Тимошенко з посиланням на М.Бродського і Б.Березовського повідомила, буцімто терористичні дії відносно неї «були схвалені на найвищому рівні».

З цього можна було зрозуміти, що самим В.Ющенком. Таким чином проти В.Ющенка і його соратників налаштовували все керівництво ВО «Батьківщина». Дискусії з цього питання на політраді не проводились — все сказане лише приймалося до відома.

Вищенаведені факти свідчать, що Михайло Юрійович Бродський привіз із Ізраїлю величезну кількість різноманітного «компромату». Але навіщо йому, як заступнику і раднику Ю.Тимошенко це було потрібно? Якщо це правда — чому не передав в Генпрокуратуру, або в СБУ? Там же на той час, ще працював заступник голови СБУ Анатолій Кожемякін — вірний соратник О.Турчинова. Невже він не міг порушити за цим жахливим фактом кримінальну справу, або провести попереднє дізнання і написати хоча б доповідну? Але цих простих речей у БЮТ не робили — обмежились продукуванням чуток, адже одержану інформацію члени політради ВО «Батьківщина» розвезли по всій Україні. Мабуть, аби готувати ґрунт для нового скандалу.

Тепер я думаю: «Для чого 15 вересня 2005 року на політраді партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко говорила про підготовку щодо неї замаху? Чи не була це прелюдія перед вже запланованим черговим скандалом проти так званого «оточення президента» і самого В.Ющенка? Але чому він так і не був реалізований? Мабуть через його повну абсурдність. Як кажуть у таких випадках, «передали куті меду».

Про те, що цей, новий скандал із «замахом» таки готувався свідчать такі факти. 15 вересня на політраді ВО «Батьківщина» Ю.Тимошенко підкреслювала, що інформація про замах на неї не повинна виходити за межі керівництва партії. Присутній при цьому М.Бродський на це ствердно кивав головою. Однак, вже наступного дня Михайло Юрійович оприлюднив інформацію про підготовку замаху на Юлію Тимошенко. Хоча, на цей раз, «смажена качка» М.Бродського не викликала особливого зацікавлення у журналістів, про неї все-таки знали. І коли Ю.Тимошенко 17 вересня 2005 року давала інтерв’ю для «Української правди» журналіст Сергій Лещенко її запитав: «Минулого тижня Ваш заступник Михайло Бродський заявив з посиланням на Березовського, що на вас готували замахи, зокрема, той же Жванія з Безсмертним? Чи попереджав вас тоді Березовський?» [39] На це чітке запитання Ю.Тимошенко ухилилася від прямої відповіді: «Мене про це попереджають щотижня. Замахи стали невід’ємною частиною мого життя». [40]

Про те, що вожді БЮТ надавали «замаху» велике пропагандистське значення свідчить і факт замовлення книги на цей сюжет, яка мала вийти у розпал виборчої кампанії 2006 року. Автор «Невиконаного замовлення» Юрій Рогоза у лютому 2005 року презентував книгу «Убить Юлю». І хоча у ній не названо прізвище Тимошенко — героїню звуть просто Юлею, але впізнати у ній колишнього прем’єра зовсім нескладно.

І хоча тему замаху пробували якомога більше роздмухати, однак з цього нічого путнього не вийшло.

А ось черговий скандал щодо грошей Б.Березовського вдався