Читати книгу - "Єдина для Ворона, Олександра Багірова"

Спільними зусиллями ми звільнили Ворона.

Я дивилася, як за ним зачиняються тюремні ворота, як він випорхнув на волю, і давилася гіркими сльозами, я відчувала його страждання.

Я найбільше за все бажала йому щастя. Нехай не зі мною, але я хотіла, щоб біль не роздирав його серце.

Я любила так, що своє щастя, своє життя не мали значення. Головне – Ворон та його почуття.

Я ладна була віддати йому все. А він навіть не підозрював про моє існування.