Читати книгу - "Командирка, Сергій Фішер"

Коли батько вже був біля дверей, Лу раптом запитала:

— А як щодо Еріка? Він... замішаний у цьому?

Генерал завмер, потім повільно повернувся:

— Твій брат грає у дуже небезпечну гру, Лу. І я не впевнений, на чиєму він боці. Тримайся від нього подалі.

З цими словами він вийшов, і двері за ним зачинилися. Лу залишилася сама, відчуваючи, як її світ остаточно розвалюється на шматки.

Вона витягла комунікатор і ще раз перечитала повідомлення від Джин. "Довіряти тільки Віснику", — написала вона. Але як знайти Вісника? І чи можна йому справді довіряти?

Лу згадала слова Німа: "Вісник — це не людина. Це ідея". Якщо це правда, то, можливо, Вісник — це не конкретна людина, а цілий рух. Рух проти Імперії, яка планувала знищити мільйони своїх громадян.

А що тоді робити їй? Чекати на Саніна і його "методи"? Довіритися плану батька? Чи, можливо, є інший шлях?

Лу підійшла до вікна і подивилася на місто, що розкинулося внизу. Сектор 1, серце Імперії, вирував життям. Люди поспішали, не знаючи, яка жахлива доля могла чекати на їхніх співгромадян у нижніх секторах. Не знаючи, що Імперія, якій вони служать, планувала геноцид.

Лу стиснула комунікатор у руці. Час приймати рішення.