Читати книгу - "Диво"

великий молебень.

Згодом мало бути велике пирування кесаря з дружиною і людьми знатними, мав би вважати Ярослав той день найщасливішим у своєму житті, але добре відав, що, хоч як називайся, не сягає твоє могуття повсюдно, є перепони, не уникнути гіркоти поразок.

Без нього виросла в Шуйці його донька, про яку й не знав нічого, не захотіла показати йому Шуйця Ярослави, коли ж спробував застосувати владу і силу, втекла дівчина і щезла з Новгорода. Те саме повторилося в Києві. Ось де межа влади: вільна людина.

Вже кесарем віддав веління: знайти і поставити перед його очі. Поки ж триватиме розшук, ніхто сій дівчині не повинен дати ні хліба на дорогу, ні води від спраги, ні вогню для зігріття, ні кия від псів.

І почалася погоня по всіх усюдах, по всій землі.

І втікала Ярослава полями, лісами, крилася в пущах і на болотах.

І не наздогнали. Втекла. Заховалася між людьми. Народила сина від Сивоока. І син його — серед нас. Завжди з його талантом і горінням душі.

І диво це ніколи не кінчається і не переводиться.

м. Київ

1962–1968 рр.

Примітки

*1

Всі подальші епіграфи з Пікассо походять з його п’єси «Пожадання, впіймане за хвіст». П’єсу свою Пікассо писав у перший рік окупації Парижа гітлерівцями. (Тут і далі, у посторінкових виносках, пояснення авторські).

*2

Євангеліє від Матфея, 10, 34.

*3

Євангеліє від Матфея, 10, 35.

*4

Тут: розписуватися! (нім.)

*5

Ходімо! (нім.)

*6

Первісне письмо, що, мабуть, існувало на Русі ще в докнязівську добу.

*7

Тім — козел, козляча шкіра. Тут: сап'ян (арабськ.).

*8

Псалтир (49.20).

*9

Возити стрілу — новгородський звичай, який означав оголошення війни.

*10

Хольмгардом варяги звали Новгород.

*11

Конунг — князь, король у скандінавів. Ярислейфом прозвано в скандінавських сагах Ярослава.

*12

Ведмедно — ведмеже хутро.

*13

Хебар — візантійська назва річки Маріца.

*14

Білим морем болгари називають Егейське море.

*15

Зарев — серпень (староболг.).

*16

Чедо! — Хлопче! (болг.)

*17

Хлопче! Гей, Божидаре! Тобі кажу! (болг.)

*18

Чого лякаєшся? (болг.)

*19

Автор хотів би нагадати читачеві, що йдеться тут про давнє Болгарське царство, яке не слід ототожнювати з Болгарією сучасною так само, як, наприклад, ніхто не ставить знака рівності між Київською Руссю і Росією нинішньою. Як Русь Київська стала історичною колискою трьох братніх народів — російського, українського, білоруського,— на землях, що їх займали колись Болгарські царства часів Симеона і Самуїла, згодом розвинулись самостійні нації — болгарська й македонська. Сучасникові незвично читати, що столицею Болгарського царства колись були, скажімо, Охрид або ж Обитель, які сьогодні належать одній з югославських республік — Македонії (Обитель тепер зветься Бітоль), але пам’ятаймо, що тут мовиться про часи, відлеглі від нас на ціле тисячоліття. Це історичне минуле двох народів — болгарського І македонського.

*20

Средець — тепер Софія.

*21

Знаки імператорської влади в Візантії.

*22

Тегма — одиниця візантійського війська, що налічувала одну тисячу чоловік.

*23

Протокеліот — ад'ютант.

*24

Протоспафарій — чин, який присвоювали візантійським вищим воєначальникам. Тут: головнокомандуючий.

*25

Так звався розповсюджений у ранньому середньовіччі сплав золота й срібла. Стародавні греки називали цей сплав електроном.

*26

Якщо вдаримо його добре й дошкульно, то переможемо (болг.)

*27

Гейда, гайда, діти! (болг.)

*28

Номисма — грошова одиниця у Візантії, приблизно чотири грами золота.

*29

Куропалат — цей титул надавано найближчим родичам імператора.

*30

Мерія — візантійська військова одиниця — п'ять тисяч чоловік.

*31

Антипат — один з основних титулів візантійської служилої знаті. Сюди ж належали: магістр, патрикій, протоспофарій.

*32

Тут немає такої курви, як Добромир! (болг.)

*33

Щоб цар не мав де сховати жодного болгарського пса! (болг.)

*34

Одрин — болгарська назва Адріанополя.

*35

Кастрофілакс (або кастрофілакт) — управитель города.

*36

Фема — адміністративна одиниця в Візантії, првінція.

*37

Руєн — вересень (староболг.)

*38

А цар лежить хворий, хворий вже три роки,

Військо йому гине, царство йому гине,

Кінь ірже в жалобі, гризе пусті ясла...

(з старої болгарської пісні)

*39

Луки, що належали одному з племен першоболгарських — кутригурдям. Мали надзвичайно тугу тятиву, тому треба було швидко стріляти з них, а це могли робити тільки досвідчені, влучні стрільці.

*40

Чи бачите оце? Розтрибушу ним імператора, як вепра! (болг.)

*41

Спафарії — воєначальники.

*42

Інсигнії — знаки царської влади.

*43

Сам ти байстрюк, і мати твоя була задрипанка! (болг.)

*44

Гей ти, злізь додолу і не чекай, поки тебе стягнемо гаком! (болг.)

*45

Стратиг — правитель військово-адміністративної області (феми) у Візантії. зосереджував у своїх руках військову і цивільну владу.

*46

Стратіони — візантійські солдати, набрані в фемах

*47

Індикти — п'ятнадцятирічні періоди для збору данини введені візантійським імператором Костянтином (306 – 337)

*48

Катепан — візантійський військовий чин середнього рангу.

*49

Мамусю!