Читати книгу - "Чотири шаблі"

И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ). — СПб., 1903. — Т. XXXVII. — С. 176).(обратно) 90

Ідеться про форми вияву ідей Михайла Олександровича Бакуніна (30.05.1814, Прямухіно, Тверська губернія — 1.07.1876, Берн, Швейцарія), знаного у світі російського революціонера й теоретика анархізму. Більшу частину життя він провів у Європі, був активним учасником революції 1848 року, помітною постаттю на слов'янському конгресі у Празі, автором «Звернення російського патріота до слов'янських народів». Його пропаганда анархізму особливо посилилася після втечі у 1861 році із сибірського заслання, що привело до суперечок із Карлом Марксом, внесення розладу в роботу Першого Інтернаціоналу та в міжнародний революційний рух.

(обратно) 91

Перше місце публікації: Глобус. — 1924. — № 27. — С. 1 — 11. Подаємо за виданням: Яновський Ю. Твори. В 5-ти т. — К: Дніпро, 1982. — Т. 1. — С 113–123.

(обратно) 92

Ідеться про комітети незалежних селян, створені в березні 1920 року за рішенням IV конференції КПб(У).

(обратно) 93

Перше місце публікації: Глобус. — 1924. — № 25. — С. 5 — 13. Подаємо за виданням: Яновський Ю. Твори. В 5-ти т. — К: Дніпро, 1982. —? 1. — С. 124–130.

(обратно) 94

Напевно, ідеться про Петра Степановича Милорадовича (1723–1799), одного із представників дворянського роду, який бере свій початок від братів Михайла й Гаврила, вихідців із Сербії, що прислужилися Петру І під час російсько-турецької війни. Петро Степанович, онук Михайла, був гоф-фур'єром при царському дворі, пізніше — чернігівським полковником. Одружившись із правнучкою Павла Полуботка, він дістав у володіння велику кількість земель і маєтків гетьмана. Правда, графський титул дістане його племінник Михайло згідно з указом імператора Олександра І від 1 травня 1813 року.

(обратно) 95

Ідеться про Антона Івановича Денікіна (4.12.1872, Варшавська губернія — 8.07.1947, Анн-Арбор, Мічиган, США), російського воєначальника, генерал-лейтенанта, точніше, про той період його життя, коли він як командувач Добровольчої армії та головнокомандувач збройних сил півдня Росії виступає проти більшовиків і веде наступ на Москву, який буде зупинений Червоною армією під Орлом.

(обратно) 96

Яновський відтворює факт ув'язнення російським імператором Петром І останнього українського наказного гетьмана Павла Полуботка та про смерть непокірного внаслідок тортур у Петропавловській фортеці 18 грудня 1724 року.

(обратно) 97

Перше місце публікації: Всесвіт. — 1926. — № 6. — С 15–16. Подаємо за виданням: Яновський Ю. Твори. В 5-ти т. — К.: Дніпро, 1982. —? 1. — С. 131–137.

(обратно) 98

Сашкові — Олександрові Довженку. В листопаді 1930 року поява посвяти дістане таке пояснення: «Новела «В листопаді» виникла в автора внаслідок його розмов із О. Довженком. Цей милий друзяка, у художниках тоді ходивши, пречудесних міг оповідати історій та вигадувати пригод: він був великий на пригоди ловець. Отож, одного разу прийшов Довженко додому (він жив разом із нашим автором), прийшов задуманий і стривожений. Увечері, вино «цимлянське» попиваючи, розповідав Довженко нашому авторові, М. Бажанові та С Мельникові про те, що непогано було б висадити в повітря Мироносицьку церкву. Усі друзі, розібрало їх «цимлянське», завели кожен своєї. І всім сподобалась отака витівка. Наш автор написав тоді «В листопаді». А тепер, за чотири роки, ми, видавець, констатуємо вже порожнє місце там, де стояла та церква. У майбутньому на руїнах хизуватиметься Харківський театр масового дійства — тисяч на чотири глядачів. Ми кладемо на карб авторові його чутливість до теми про подібне передбачення. Руйнування церков було неймовірністю року 1926 і стало реальністю року 1930 (курсив мій. — Г. X.)» (Яновський Ю. Коментарії до книжок: «Прекрасна Ут», «Кров землі», «Майстер корабля» та «Чотири шаблі» // Яновський Ю. Прекрасна Ут. Книга віршів із коментаріями до поезії та прози. — X.; К: Рух, 1932. — С. 14).

(обратно) 99

Твір написано в 1949 році й опубліковано в ряді книг та часописів мовою оригіналу та в перекладі російською мовою цього ж року.

Подаємо за виданням: Яновський Ю. Твори. В 5-ти т. — К: Дніпро, 1982. — Т. 1. — С 331–344.

(обратно) 100

Перша публікація: Яновський Ю. Голівуд на березі Чорного моря. — К: Укртеакіновидав, 1930. — 71 с.

Порядок укладання текстів відповідає виданню: Яновський Ю. Кров землі. — X.: Книгоспілка, 1930. — 214[2] с.

Книга містила 4 есе («Милий німий фільм!» (1930, січень), «Голівуд» (1926, березень), «Історія майстра» (1927, січень), «Звенигора» (1927, серпень), які автор окреслював як новели («Хай ці мої новелі будуть фіксацією того, що пройшло чи проходить: милого німого фільму» [с. 4]), та сценарій власного кінофільму Яновського — «Бородаті мисливці знаходять молодість!» (1929) (досі текст з'являвся у виданнях: Життя й революція. — 1929. — № 6. — С. 5 — 27; Яновський Ю. Кров землі. — 2-ге вид., допов. — X.: Книгоспілка, 1930. — С. 143–176; пізніше він виходить під назвою «Царський острів», яка збережена у виданнях: Яновський Ю. Твори: У 5-ти т. — К.: Держлітвидав України, 1959. — Т. 4. — С 37–63; Яновський Ю. Твори. В 5-ти т. — К.: Дніпро, 1983. — Т. 4. — С. 34–57; правда, без вказівки на те, що цей текст був частиною «Голлівуда на березі Чорного моря»).

Подаємо за виданням: Яновський Ю. Твори. В 5-ти т. — К.: Дніпро, 1983. — Т. 5. — С. 194–212, при цьому вперше