Читати книгу - "Відьомські війни"

Як сказала б Аманда, ти тепер знаєш свого ворога в обличчя.

Вечір закінчився постійним перешіптуванням навколо моєї кімнати. Аманда надто сильно бажала поговорити зі мною. Мовляв я влаштовую концерт з такого приводу. Найбільше роздратувало те, що вона сказала батьку: не звертайте увагу на підліткові забаганки Меган!

Підліткові забаганки, так от що переслідувало мене цілий рік. Подібного я не очікувала від неї. Аманда завжди була гострою на слівце, ці слова вона сказала з певною байдужістю. Байдужість — чи не найстрашніший у світі вид жорстокості?

Тато хотів поговорити зі мною, і він явно залишився на стороні матері. Подібне усвідомлення боляче краяло моє серце. Вони знову чинять зі мною несправедливо, гірше ніж в минулому році. Знаючи про неймовірну небезпеку, примушують повернутись до пошуку.

За таких обставин я плакала на ліжку. Життя ще ніколи не здавалось більш несправедливим. Рейч постійно писала повідомлення з деталями підготовки відльоту до Парижу. Така щаслива, я ж в цю мить задихалась від розпачу та болю. Родина поставила на перше місце магічний пошук. Що ж нехай так, здалась я. Можливо останнє слово буде за ними, та нехай і вся відповідальність за наслідки пошуку буде на них.

Глава 10. Повернення

Магічне закляття добре виконувало справу, речі акуратно складалися у чорну валізу. Одяг, декілька книг, зубна щітка, шампунь, телефон, гаманець здається все. Речі дуже чітко вмістились в одну валізу. Виявляється життя і його здобутки можна виміряти за допомогою валізи і її вмісту.

На годиннику майже шоста ранку, а залишатись довше в будинку більше не має сил. Під дверима нікого не має. Адже відсутній будь-який прояв магічної енергетики. Шлях вільний. Останній погляд на кімнату. Дзвіночок кудись поділась. Нехай, їй також напевно не має справи до мене і моїх підліткових забаганок.

Спускаючись сходами, я використала нескладне закляття, що повинно ізолювати будь-який шум спричинений валізою. За останні 18 годин я використала більше магії, ніж за минулий тиждень.

Закляття спрацювало дуже добре. Ізоляція оточила валізу і вона рухалась безшумно. Це стосується і мене. Спустившись до вітальні, я хапнула ротом повітря: кульки так і залишились висіти у вітальні. Святкового стола звичайно ж не було, та кульки символ свята залишились.

Я направилась до дверей, де на мене вже ніхто не очікував. Батьки повинні спати. Стівен з родиною також сплять за декілька кварталів звідси. Таксі з’явиться через хвилин 5 не більше. Тож ніхто не завадить втечі з місця, що було домом 18 років.

Покидаючи будинок, я спробувала відчинити двері. Марно, ручка дверей не піддавалась. Магічне закляття блоку з татової книги не дало змоги покинути будинок.

— Меган, постривай, — голос лунав зі сходів.

Тато спускався так швидко, що за мить виявився біля дверей.

— Мама не хотіла тебе образити сонечко, ми любимо тебе і в жодному разі не бажаємо нічого поганого.

Я помахала головою. Тато дивився на мене з розпачем.

— Доню, повір ми з мамою ніколи не станемо на заваді твоєму щастю. Пошук в Пінсі, дасть тобі можливість знайти себе в магічному плані.

— Не хвилюйся, я завершу пошук. — Зусиллям волі я розблокувала татове закляття. Двері різко відчинились. Я покинула власний дім, ніби якусь кам’яну фортецю, що тримала мене у полоні. Мама довела, що слова не надто ефективні. Дія має справжню силу. Ляпас став дієвішим за будь-яке вмовляння, вона досягла свого я повертаюсь до Пінсу.

Спочатку дорога в аеропорт, потім політ літаком і нарешті поїздка авто. Нічого складного на перший погляд. Тільки страх пробрався в моє тіло, заполонивши кожен його сантиметр. Що якщо зустріну когось зі знайомих, і вони відразу ж повідомлять Клер про моє прибуття? Новини швиденько розповсюджуються Пінсом, маленьким і непримітним на перший погляд містечком.

Під’їжджаючи до маєтку, я залишила хороші чайові водію. Тільки після того як авто рушило з місця до мене дійшло. Це був незвичайний водій, а той що допоміг втекти минулого року. Здається його звуть Адам і він друг містера Барнерсома.

Так, приїзд у Пінс відтепер не буде таємницею. Впевнена Тед дізнається про те, що сирітка Меган з’явилась у місті, а згодом решта мешканців. Незабаром, новина дійде до Клер.

Переводжу всю увагу на свій новий дім. Маєток за цілий рік не змінився. Магія добре охороняла його від будь-яких загроз. Тепер з моєю появою стались деякі зміни, магічний захист знято.

Зайшовши у двері, відразу помічаю запиленість приміщення. Робота по відновленню порядку в маєтку займе певний час. Не важливо, зате буди чим зайнятись. Валізу з речами, я залишу внизу, а сама знову повернусь до кімнати, яку займала в минулому році. Кімната виглядає досить непогано, не зважаючи на шари пилу. Декілька хвилин пішло на зміну постільної білизни, відчинення вікон. Тепер все готово для сну. Так саме сну. Я жахливо втомилась. Сварка з родиною, дорога і нарешті епічне повернення до Пінсу дуже втомили. Я без сил. Хочу одного по скоріше заснути. Щоб захистити себе від раптової небезпеки, я спустилась до низу. Там необхідно знайти щось порошкоподібної структури. Під руку потрапила стара пудра. Їй мабуть років п’ятнадцять. Закляття, яке можна виконати над подібною речовиною, допомагає повідомити про наближення непроханих гостей. На жаль для промовляння закляття доведеться вийти з будинку. Для початку необхідно пересвідчитись, що нікого не має поряд. Нікого дійсно не має, тому швидко промовляю закляття. Пудра один раз заблискотіла. Наступний крок розсипати її біля входу у маєток. Знаю, закляття досить дивне на перший погляд. Особливо, якщо виконувати його над пудрою. Моя раціональність зашкалює. Важливо одне, присутність Теда, або когось із учасників банди чи Клер небажана, і в будь-якому разі не повинна стати несподіванкою. Краще підготуватись. Проте є невеличке але, подібне закляття виконую вперше. Тому за результат взагалі не берусь щось гарантувати. Сподіваюсь, що спрацює. Мружачись від сонця, одразу ховаюсь в маєток. Піднімаючись по сходам не звертаю уваги на якийсь скрип. З минулого року пам’ятаю в будинку мешкають привиди. Як не дивно такий факт аж ніяк не лякає мене. Лякають люди, що знаходяться поряд.

Виснажена я дійшла до кімнати. Ліжко виявилось напрочуд привабливим. Біла постіль, пружний матрац і м’які подушки. Майже, як власне ліжко вдома. Найменше хочеться думати про дім. Я хочу, щоб все було як раніше. Раніше до пошуку вдома було чудово. Після пошуку якісь сімейні зв’язки трішки надірвались. Мама ж погіршила становище. Я хочу повернутись додому, і щоб все було гаразд. Не