Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– А ти чому не спав?
– Так жінка перемогла!
– Куме, от жінки балакучі! Мою не переслухаю!
– Так то воно так… Але я чув по радіо, що вчені доказали, що у світі найбалакучіші баби – це п’яні мужики.
– Кумо, а що ви робите, що чоловік у вас такий хороший?
– Добре годую, не дратую, а увечері відпускаю на прогулянку.
– Кумо, чому ти розлучаєшся з чоловіком?
– Бо він дурний!
– Так ви ж десять років прожили!
– Бо я дурна!
– Так навіщо ж вам розлучатися?!
– Куме, так хочу чорної ікри!
– Ой, куме, купіть банку кабачкової – зверху вона завжди чорна.
– Чому це ваш пес, куме, усеньку ніч гавкав?
– То він мене від дружини захищав…
– А що це у вас, куме, усю ніч світло горіло?
– Та сьогодні жінка з курорту повертається, обов’язково запитає, чому так мало на лічильнику за електрику…
– Куме, а як закінчилася ваша вчорашня голосна суперечка з дружиною?
– Ой, та приповзла моя Галя до мене на колінах.
– Вибачилась?
– Сказала: «Вилазь із-під ліжка, боягузе!»
– Боже, скільки років ми не бачились! Як справи? Як живеш із чоловіком, кумо?
– Все добре, тільки він дальтонік.
– Ой, кумо, ніколи б не жила з іноземцем!
– Учора син приносить зошит, а там: «скро-рабро пентіхус»… І запитує у мене, що це означає?
– Ну?
– Питаю, хто йому таке сказав.
– А він?
– А він каже: сам написав…
– Куме, хочу розлучитися з дружиною!
– Чому?
– Вештається по барах!
– Так п’є?!
– Ні, мене шукає.
Чоловік іде від дружини, та голосить:
– На кого ж ти мене, Петре, покидаєш?!
– На кума Івана, з ким злигалася!
– Куме, жінка чистить тобі одяг?
– Місцями…
– Як це?
– Тільки кишені.
– Куме, постав у городі опудало, горобці ж соняхи виклюють!
– А навіщо, он жінка цілими днями в городі стирчить!
– Ой, кумо, не прийшов мій сьогодні на ніч додому.
– Може, з ним що сталося?
– Станеться! Коли прийде…
Чоловік до дружини:
– Я бачив – кума гусака патрає, може, в гості сходимо…
– Здурів, чи що?! Ми у неділю порося різати будемо.
П’яний кум Іван до перехожого:
– Де я?
– На майдані Незалежності.
– Не треба так детально… Місто яке?
Купив кум у кума корову.
– А скільки вона молока дає? – запитує.
– Багато. Але б’ється.
– Та то не біда, не я ж доїтиму – жінка.
– Що ж ви, кумо, після смерті чоловіка так швидко заміж вийшли?
– Так нудно ж, кумо, немає з ким і посперечатися…
– Добре тобі, кумо. Лежиш, телевізор дивишся, книжки читаєш. Хороший чоловік у тебе.
– Та де там! Учора прийшов з роботи, вечерю приготував, білизну виправ, а хату не підмів. Ще й лаятися довелось.
Оголошення в газеті:
«Міняю двокімнатну квартиру в центрі міста на сарай мера міста».
Кум Петро.
– Ой, куме, дивись, скажу твоїй, що ти мене цілував…
– Так я ж тільки раз…
– А що, більше не хочеш?
– Куме, розлучаюсь! Десять років кидає в мене всім, що тільки
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні», після закриття браузера.
