Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

ГЛАВА 10

Наступний тиждень Софія спілкувалася з Денисом лише листами, повідомлення та дзвінки. Вони ніби придивлялися та притиралися один до одного, намагаючись зрозуміти, чи буде вдалим їхній задум.

Зрештою, контракт був виправлений та відправлений їй на підписання. Дівчина ще раз уважно перечитала усі пункти, поставила свій підпис та віддала нотаріусу, якого обрав Ворон.

Вони домовилися зустрітися у понеділок, аби разом піти на консультацію до репродуктолога.

– Я заїду по тебе о десятій ранку, – після обміну привітаннями, пролунало від Дениса у слухавку.

– Не варто. Я доберуся до клініки сама…

– Ні, – відрізав він. – Я приїду по тебе. Думаю, нам слід частіше спілкуватися віч-на-віч.

– Гаразд, – погодилася, аби не сперечатися далі.

Врешті, їхати в авто значно зручніше, ніж у маршрутці. А їм, перш ніж перейти до інтиму і справді слід налагодити зв’язок.

У понеділок Денис зупинився перед її будинком. Не встиг заглушити мотор, як помітив, що дівчина вже вийшла і замикає вхідні двері. «Невже у веранді чекала на мене одягненою?», – вражено зауважив Ворон.

Вона, кутаючись у шарф розміром з ковдру, пробігла подвір’я і заскочила у машину.

– Доброго ранку, – привіталася з усмішкою.

– Привіт. Я бачив ранковий лист від тебе, але ще не відкривав його. Що у ньому?

– Я відправила сайт готелю, в якому ми…, – шукала вона слово, яке б її не змусило ніяковіти.

– Будемо займатися сексом? – видав Денис, скоса милуючись тим, як дівчина червоніє.

– Так, – прохрипіла і відкашлявшись, продовжила, – сайт скинула для ознайомлення. Це хороший комплекс з ресторанами, тренажерними залами, відмінною розважальною програмою…

– Я повністю довіряю твоєму вибору, – перебив її Ворон.

– І у тебе немає ніяких побажань?

Чоловік задумався.

– У номері повинно бути ліжко, – нарешті видав.

Так, ліжко їм знадобиться. Софія не справляла враження дівчини, яка готова займатися сексом десь, окрім постелі.

– Це має бути якесь особливе ліжко? – невинно запитала.

Чоловік насмішкувато глянув на неї.

– Я маю на увазі, з матрацом набитим гречаним лушпинням чи постіллю у зелений горошок?

– Буде достатньо того, щоб воно не скрипіло, коли ми…

– Я зрозуміла, – перебила його. – Де твоя медична картка? Я перегляну результати аналізів, – перевела тему дівчина.

У Ворона, як і у неї самої, були зразкові аналізи. Цього їй вистачило, аби у комфортній бесіді доїхати до клініки.

Денис залишив машину на стоянці й вони разом пішли у заклад. Їх провели до дверей кабінету і попросили зачекати кілька хвилин. Софія присіла, а чоловік залишився стояти поруч з нею. Навпроти сиділа пара, яка чекала на свій візит до іншого спеціаліста. Жінка була вагітна. З того, про що вони перешіптувалися, Софія зрозуміла, що майбутні батьки хвилюються, бо мають сьогодні дізнатися стать дитини. Чоловік ніжно тримав кохану за руку, а вона, час від часу, показувала йому щось у телефоні й вони реготали.

– Софія Медчук? – виглянула у коридор медсестра. – Прошу, заходьте.

У кабінеті лікаря Софія розмістилася на дивані. Денис сів поряд з нею. Дівчина з полегшенням зітхнула, коли зрозуміла, що він не торкатиметься її руки й не погладжуватиме спину, так, як це робила та парочка в коридорі.

Вони чітко відповідали на питання лікарки про минулі захворювання, ритм життя та режим харчування.

– Що ж, у мене немає до вас інших запитань. Зважаючи на аналізи, ви обоє здорові та фізично готові до зачаття. Єдине, варто провести фолікулометрію, яка допоможе визначити точний час овуляції. Можемо зробити це просто зараз.

– Добре, – погодилася дівчина.

Вона вже піднялася, коли помітила, як лікарка бере у руку трансвагінальний датчик. Ця довга, тонка штука завжди її лякала. Не надто і заспокоювали історії подруг, які розповідали як неприємно проходить така процедура. На щастя, в її випадку, цього катування можна було просто уникнути.

– Я не жила статевим життям! – випалила дівчина, залишаючись стояти на місці.

Лікарка спершу здивовано глянула на неї, а тоді на Дениса.

– Зрозуміло, – повільно проказала й опустила той страшний агрегат, натомість взявши інший датчик.

Заспокоївшись, Софія лягла на лежанку, підняла доверху кофтинку, а штани трішки спустила донизу. Лікарка нанесла на її живіт гель і почала з натиском водити датчиком, паралельно вносячи якісь цифри у бланк.

Процедура пройшла швидко. Дівчина саме витирала живіт паперовим рушником, коли лікарка заговорила.

– Ваша овуляція минула. Наступна дата сприятливих днів для зачаття, – жінка ввела дані у комп’ютер, – чотирнадцяте-дев’ятнадцяте квітня. Хоча, можете, звичайно, братися до роботи раніше, – проказала, намагаючись сховати усмішку.

Вона дала ще кілька порад щодо харчування, режиму дня та приймання вітамінів. А тоді протягнула їм медичні картки.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍