Читати книгу - "Третя крапля магії, Лариса Лешкевич"

–  Я й уявити не могла, що все так обернеться! – сказав Мер’ята і з ласкавим співчуттям погладила Теумара по щоці. – Коли допомагала заманювати в пастку того молодика, думала, що батько просто вб'є його та й годі.

–  Краще б він його вбив! – сердито вигукнув Теумар.

Мер’ята трохи насупила свої тонкі брови, бездумно розплела і знову заплела темну густу косу. Красиве обличчя етелянина, який відважно кинувся на її уявний порятунок, усе не йшло з дівочої пам'яті, як вона його не гнала.