Читати книгу - "Проблема трьох тіл"

водієм. Поруч із ним зупинився чорний «Фольксваген Сантана», водійське скло поповзло донизу, і великий клубок сигаретного диму негайно вирвався на свободу. Весь простір між кермом і сидінням займало важке тіло Да Ши.

— Ти ба! Професор Ван! Академік Ван! Де ви були ці два дні?

— Ви стежили за мною? Як я і передбачав!

— Зовсім ні! Не зрозумійте мене неправильно, я просто проїжджав повз — і раптом побачив вас. Вирішив ввічливо привітатися, але, мабуть, отримати від вас відповідь на привітання — марна трата часу, — на обличчі Да Ши з'явилася його фірмова шахраювата посмішка. — Ви, до речі, дістали якусь корисну інформацію, про яку я просив?

— Я вже казав, що не хочу мати з вами нічого спільного, ніяких справ! Будь ласка, припиніть за мною стежити!

— Та без проблем, — Да Ши завів автомобіль, — мені ж не платять за ці нічні розваги. Я краще подивлюся футбольний матч по телевізору.

* * *

Ван Мяо піднявся до квартири. Його дружина і дитина вже спали. Він чув, як дружина неспокійно переверталася в ліжку, щось бурмочучи крізь сон. Сьогоднішня дивна поведінка чоловіка вочевидь додала їй переживань і підстав для нічних кошмарів. Ван Мяо прийняв дві таблетки снодійного, ліг у ліжко і, після довгого очікування, нарешті заснув.

Його сновидіння були дуже хаотичні, але одна річ супроводжувала їх постійно: примарний зворотний відлік. Перед тим як заснути, Ван Мяо був упевнений, що цифри не дадуть йому спокою. Уві сні він спробував дістати ці кляті цифри: бив, кусав, розривав на шматки, але не зміг залишити жодної мітки на їхній поверхні. Вони і далі висіли рівно по центру поля зору. Це спричинило таке хвилювання, що він одразу прокинувся.

Розплющивши очі, Ван Мяо побачив на стелі пляму відблиску нічних міських вогнів, що проникали крізь запнуті фіранки. Але одна річ проникла зі сну в реальність: зворотний відлік. Цифри, як і раніше, розміщувалися рівно по центру і, хоч за розміром були невеликі, випромінювали яскраве біле світіння.

1180:05:00, 1180:04:59, 1180:04:58, 1180:04:57...

Він озирнувся на всі боки, аби упевнитися, що не спить — по кутках кімнати крилися розмиті тіні предметів. Це не сон, реальність, але проклятий зворотний відлік нікуди не подівся. Ван Мяо знову заплющив очі, однак цифри одразу ж проступили в повній темряві, як струмочки ртуті на темному оксамиті. Знову розплющивши і потерши очі, Ван Мяо переконався, що цифри не зникають і прямують за поглядом, залишаючись точно по центру перед очима.

Незрозумілий страх змусив Ван Мяо сісти на ліжку; невблаганний біг цифр наполегливо йшов за ним. Він схопився з ліжка, кинувся до вікна, смикнув штору, відчинив вікно. Спляче місто було залите яскравим світлом нічних ліхтарів і вуличної реклами. Зворотний відлік ширяв над панорамою нічного міста, немов титри на екрані.

Відчувши, що задихається, Ван Мяо здавлено скрикнув. Перелякана дружина схопилася, почала розпитувати, що сталося. Намагаючись одночасно опанувати себе і втішити її, Ван Мяо ліг на ліжко, заплющив очі і провів решту страхітної ночі під рівномірне світіння цифр зворотного відліку.

Уранці намагався все робити, як завжди, але дружина помітила його дивну поведінку. Вона запитала, чи все з ним гаразд і чи немає проблем із зором, чи чітко він бачить?

Після сніданку Ван Мяо, взявши день відпустки в дослідницькому центрі, поїхав до шпиталю. По дорозі привид зворотного відліку безжально відображався на всіх оточуючих предметах, підбираючи необхідний колір, яскравість і контрастність для максимального виділення з навколишньої дійсності. Ван Мяо навіть дивився на сонце, що сходить, намагаючись змусити розтанути цифри хоч на секунду. Але все було марно. Диявольські цифри стали чорними, однак уперто відображалися на тлі небесного світила як зловісні тіні, тому здавалися ще більш лячними, ніж зазвичай.

Госпіталь «Тунжень» був переповнений відвідувачами, але Ван Мяо вдалося записатися на прийом до відомого офтальмолога, однокласника його дружини. Він попросив лікаря перевірити зір, не називаючи своїх симптомів. Оглянувши очі, лікар сказав, що функціонально вони здорові, і він не бачить жодних симптомів захворювань.

— Але щось приклеїлося до мого ока і слідує за поглядом, куди б я не дивився, — мовив Ван Мяо. Сказавши це, Ван Мяо подивився в очі лікаря — і цифри одразу ж викарбувалися на його обличчі.

1175:11:34, 1175:11:33, 1175:11:32, 1175:11:31...

— А, то ви говорите про деструкцію склистого тіла ока, яку ще називають «плаваючі помутніння», — здогадався офтальмолог і почав виписувати рецепт. — Це поширене захворювання людей нашого з вами віку — помутніння волокон склистого тіла. Ця недуга нелегко піддається лікуванню, але водночас і не є значною проблемою. Я призначу вам краплі з йодом і вітамін D і, можливо, вони допоможуть, але на вашому місці я не мав би великих ілюзій. Однак не хвилюйтеся, «плаваючі помутніння» не справлять жодного негативного впливу на ваш зір. Просто навчитеся їх не помічати.

— Плаваючі помутніння... А на що вони схожі?

— Кожна людина бачить їх по-своєму: маленькі цяточки, черв'ячки, пуголовки.

— А якщо бачиш групу цифр?

Ручка лікаря, що виписувала рецепт, зупинилася.

— Ви бачите рядок чисел?

— Так, прямо посередині поля зору.

Лікар відклав убік ручку й папір і подивився на нього із занепокоєнням:

— Коли ви вже прийшли, то мушу сказати, що ви надто багато працюєте. На останній зустрічі випускників Лі Яо говорила мені, що на роботі ви перебуваєте під постійним тиском. Мусите стежити за своїм здоров'ям. У нашому віці воно вже не таке міцне, як раніше.

— Ви маєте на увазі, що це пов'язано з психологічними факторами?

Лікар кивнув.

— Якби це був звичайний пацієнт, я направив би його до психіатра. Але у вашому випадку, я думаю, це пов'язано з перевтомою. Чому б вам не перепочити кілька днів? Візьміть відпустку, проведіть його з Лі Яо і сином. Як його звати? Доу Доу, так? Не хвилюйтеся. Цифри скоро зникнуть.

1175:10:02, 1175:10:01, 1175:10:00, 1175:09:59...

— Я вам скажу, що я бачу — зворотний відлік! Той, який іде з точністю до секунди! Це спричинено психологічними факторами?

Лікар поблажливо усміхнувся:

— Хочете знати, як психологічні фактори можуть впливати на зір і якою мірою? Минулого місяця до нас приходила пацієнтка — дівчина п'ятнадцяти-шістнадцяти років. Вона була на заняттях у класі, коли раптово перестала бачити взагалі. Ми перевірили її очі, але фізіологічних відхилень не виявили. Після місяців лікування у відділенні психіатрії до неї раптом цілком повернувся зір.

Ван