Читати книгу - "Мій бос тиран, Елісса Фенікс"

Глава 10: Поцілунок і Таємниця

 

Після вечора благодійного заходу Аліна не могла позбутися почуття, що між ними щось змінилося. Вона сіла в машину поруч з Дмитром, і вони їхали мовчки, кожен погружений у свої думки. Небо над містом було вкрите хмарами, а світанок здавався ще таким далеким. Усе виглядало так, наче їхні стосунки вже не могли залишатися такими, як раніше.

Коли вони доїхали до її будинку, Аліна почала збирати речі, щоб вийти, але Дмитро не рухався. Він все так само сидів за кермом, дивлячись на неї.

Вона відчула, як її серце б'ється швидше. Всі ті почуття, які вона тримала при собі весь вечір, немов вибухнули в один момент. Їхні погляди зустрілися, і це був той момент, коли вже не було місця для слів. Мовчки вони дивилися один на одного, і в кожному погляді було все: бажання, сумніви, страхи.

А потім це сталося. Спочатку він потягнувся до неї, а вона — до нього. Їхні губи зустрілися в повільному і пристрасному поцілунку, який був сповнений емоцій, що накопичувалися протягом всього часу, поки вони залишалися на відстані.

Він впився в неї жорсткими та водночас ніжними вустами. Його губи та язик діяли напористо, зминаючи, шматуючи кожен міліметр її чутливого тіла. Щетина поколювала обличчя, але це не викликало дискомфорту. І тут він ледь відчутно прикусив її нижню губу зубами, наче відтягуючи її. Він несподіванки дівчина привідкрила рота й чоловік відразу скористався цим та проковзнув в середину. Аліна підняла руки та вперла їх в його груди, намагаючись відштовхнути. Та варто було впертись в його гаряче тіло, як думки вилетіли з голови. Його тіло було таким ніжним та міцним водночас. Їй подобалось те, що вона відчувала та як вдаряло в долоні биття серця

Його руки обвили її талію, і Аліна відчула, як його тіло близько до її, як серце билося в такт з її. Це був поцілунок, в якому вони обидва знаходили відповідь на всі свої непотрібні питання, що накопичувалися між ними. І все ж у цій миті було щось більше, ніж просто фізична привабливість. Це був справжній емоційний вибух.

Але раптом, коли поцілунок досяг свого піку, у телефоні Дмитра задзвонив дзвінок. Це було несподівано, і він відсахнувся, навіть не розірвавши контакт з її губами. Проте голос у телефоні змусив його відсторонитися і повернутися назад до реальності.

— Привіт, я тебе слухаю, — сказав він, стиха, але з помітним роздратуванням у голосі.

Аліна не могла не помітити, як його вираз обличчя змінився, як швидко він вийшов із цього інтимного моменту, коли почув цей дзвінок. Вона не могла розібрати, хто була на іншому кінці лінії, але почувши жіночий голос, в її серці спалахнула хвиля непевності. Хто це був? І чому він так зреагував?

— Зрозуміло, — сказав Дмитро в телефон, мовчки вислуховуючи те, що говорила жінка на іншому кінці лінії. — Я зараз приїду.

Аліна спробувала знайти в ньому хоч найменший знак того, що він розглядає цю ситуацію так само, як і вона, але на її здивування він не подивився на неї. Його погляд став ще більш холодним, а після короткого вибачення, він сказав, що їде.

— Вибачте, Аліно, мені потрібно йти, — сказав він без емоцій, немов нічого не сталося. — Поговоримо згодом.

Він швидко поїхав, залишивши її стояти на тротуарі в тіні нічного міста, відчуваючи, як у її серці розгортається буря почуттів. Всі вихідні вона не могла перестати думати про нього. Бажала подзвонити, але щось стримувало її.

Вихідні пройшли, і Аліна відчувала себе, немов поринула у вир емоцій. Весь цей час вона не могла позбутися думок про Дмитра, про їхній поцілунок, про те, що сталося після того, як він поїхав, залишивши її з питаннями і невідомістю.

Під час того, як вона сиділа вдома, на самоті, її серце билося швидше, кожен новий спогад про ту мить був настільки яскравим, що важко було зосередитися на чомусь іншому. Вона згадувала, як вони стояли в тіні її будинку, погляди перетиналися, і як не витримали вони, не змогли більше тримати дистанцію. Як він обійняв її, і вони поцілувалися — цей поцілунок був ніби відповіддю на всі запитання, які накопичувались між ними. Але тепер все було інакше.

Що це означало? Чи це був просто момент слабкості з його боку? Чи можливо він відчував щось подібне до того, що відчувала вона?

Вона розуміла, що Дмитро не з тих, хто дозволяє собі подібні імпульсивні вчинки. Вона помічала, як він ретельно тримається на відстані і не дає жодних сигналів про свої справжні почуття. Але їх поцілунок... Він був настільки справжнім і емоційним, що Аліна не могла повірити, що це було просто мимовільним вчинком.

Протягом всіх вихідних Аліна відчувала, як її серце стискається від непевності. Вона часто брала телефон в руки, дивилася на його ім’я у списку контактів, але не наважувалася набрати номер. Що вона скажет йому? Як почати цю розмову? Вона не хотіла виглядати нав'язливою, не хотіла бути тією, хто робить перший крок, але внутрішній голос кричав їй, що вона має діяти.

Та навіть у тих хвилинах, коли вона намагалася бути сильною і не думати про нього, думки про Дмитра знову і знову поверталися. Вона навіть дивилася в дзеркало, як він розглядав її на благодійному заході. Як це було дивно — відчувати таку кількість поглядів на собі, коли він був поруч, а він все одно знаходив спосіб залишатися в її світі, при цьому не даючи нічого насправді відкрити.

Але тепер, коли вона залишалася одна з цією загадкою, її думки були більш заплутаними, ніж коли-небудь. Чи варто продовжувати з ним працювати, чи, може, варто було б просто залишити все, як є? Не зачіпати його більше, зберігати свої емоції при собі і не втручатися в те, що, здається, вже закрите?

Незважаючи на свою невизначеність, Аліна не могла позбутися відчуття, що вона хоче більше. Більше часу з ним, більше розмов, більше відносин. Але знову, її розум зупиняв її. Всі правила, всі заборони, і та нескінченна лінія між ними, яку він так старанно тримав.

Кожного разу, коли вона дивилася на його ім'я на екрані, відчувала, як її серце стукає, але вона все одно відкладала дзвінок. Що якщо він забуде про цей вечір? Що якщо він все сприйняв як помилку? Вона не могла дозволити собі розчаруватися, не могла дозволити собі ще більше сподіватися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍