Читати книгу - "Улісс"

href="ch3-880.xhtml#id880">{880} в англійській системі мір, як те визначено градуйованим приладом для самостійного періодичного зважування у приміщенні аптекаря й фармацевта Френсиса Фрьодмена, Північна Фредерик-стрит, 19, на минуле свято Вознесіння, а саме дванадцятого травня високосного тисяча дев’ятсот четвертого року за християнським літочисленням (за єврейським — п’ять тисяч шістсот шістдесят четвертого, за мусульманським — тисяча триста двадцять другого), золоте число 5, епакта 13{881}, сонячний цикл 9, недільні літери С В, римський індикт 2, юліанський період 6617, MCMIV.

Чи підвівся він неушкоджений після падіння?

Сягнувши знову положення стійкої рівноваги, підвівся неушкоджений, хоч і пережив струс при падінні, підняв клямку зовнішніх дверей, приклавши зусилля до її вільно рухомої пластини, й важіль першого типу до її точки опори, із затримкою проник до кухні через суміжну напівпідвальну комірчину, запалив тертям сірника-«люцифера», відкрив обертом вентиля горючий газ, запалив високе полум’я, прикрутив його, регулюючи, до вільного горіння, і засвітив нарешті переносну свічку.

Яку переривисту послідовність образів сприйняв у цей час Стівен?

Прихилившись до огорожі, він сприйняв крізь прозорі шибки кухні образи чоловіка, що регулює газове полум’я у чотирнадцять свічок; чоловіка, який засвічує свічку; чоловіка, котрий скидає один по одному свої черевики, й чоловіка, що виходить із кухні, несучи засвічену свічку в одну свічку.

Чи з’явився той чоловік десь в іншому місці?

Коли спливли чотири хвилини, мерехтіння його свічки зробилося помітне крізь напівпрозоре напівокругле віялоподібне віконце над вхідними дверима. Вхідні двері повільно прокрутнулися на своїх завісах. Відкрився простір проходу, і там знову з’явився чоловік, уже без капелюха й зі свічкою.

Чи послухався Стівен його знаку?

Так, він тихо увійшов, допоміг зачинити двері й взяти їх на ланцюжок, після чого так само тихо пішов слідом за спиною, ногами в домашніх капцях та засвіченою свічкою того чоловіка через передпокій, повз промінь світла з-під дверей ліворуч і обережно вниз, по п’ятьох східцях, що звертають убік, до кухні Блумового дому.

А що робив Блум?

Він загасив свічку, спрямувавши потужний потік видихнутого з рота повітря на її полум’я, присунув до коминка два соснові стільці з ложкоподібними сидіннями, один для Стівена, спинкою до вікна, що дивилося в двір, другий — для себе, про всяк випадок, опустився на одне коліно, розклав на решітці коминка погребне вогнище з перехрещених соснових трісок, пістрявих паперових клаптиків і неправильних многокутників найкращого вугілля «абрам» по двадцять одному шилінгу за тонну, зі складів фірми «Квіт і Мак-Дональд», Д’Ольєр-стрит, 14, підпалив папір у трьох місцях, де він витикався назовні, одним запаленим «люцифером», вивільняючи тим самим потенційну енергію, вміщену в паливі, завдяки даній його елементам вуглецю й водню можливости входити у вільне поєднання з киснем повітря.

Про які аналогічні видіння подумав Стівен?

Про інших людей, які в інший час і в інших місцях, ставши на одне коліно чи й на обидва, розпалювали для нього вогонь: про брата Майкла в лікарні коледжу Товариства Ісусового в Клонгоуз-Вуд, Саллінс, графство Кілдер; про свого батька, Саймона Дедала, в голій необставленій кімнаті їхнього першого житла в Дубліні, Фіцгіббон-стрит, будинок номер тринадцять; про свою хрещену матір, міс Кейт Моркан, в оселі її вмирущої сестри, міс Джулії Моркан, Ашерс Айленд, 15; про свою матір Мері, дружину Саймона Дедала, в кухні будинку номер дванадцять на Північній Річмонд-стрит, уранці в день свята Святого Франциска Ксаверія 1898 року; про отця Батта, декана, у фізичному кабінеті університетського Коледжу, Північна Стівенс-Ґрін, 16; про свою сестру Діллі (Делію) в будинку їхнього батька у Кабрі.

Що вздрів Стівен, підвівши свій погляд на висоту одного ярда від вогнища, в напрямі протилежної стіни?

Нижче низки п’яти дверних дзвіночків на пружинках криволінійну, протягнуту навкіс між двома гачками в ніші біля коминкового стояна, шворку, на якій висіли чотири носові хустинки невеликого квадратового формату, складені й незакріплені, послідовно зімкненими прямокутниками, а ще пару сірих жіночих панчіх із фільдеперсовими п’яткою і верхом, у звичайному положенні, схоплених трьома вертикальними дерев’яними прищіпками, дві з боків і одна в точці дотику.

Що побачив Блум на плиті?

На правій (меншій) поличці для підігріву їжі — синю емальовану каструлю, на лівій (більшій) — чорного залізного чайника.

Що зробив Блум на плиті?

Переставив каструлю на ліву поличку, взяв залізного чайника й поніс до мийниці, маючи намір пустити струмінь води, покрутнувши кран, аби вона могла текти.

Чи ж потекла вона?

Так. Із водосховища Раундвуд{882}, що в графстві Віклоу, місткістю в 2400 мільйонів галонів, просочуючись через попідземний акведук в одну чи дві труби, з фільтрами, збудований із проектною вартістю обладнання 5 фунтів стерлінгів за погонний ярд через Даргл, Ретдаун, Долину Даунсів і Каллоугіл у водосховище площею 26 акрів у Стиллоргені, на відстані 22 англійських миль, а звідтіля по системі допоміжних відстійників, із перепадом висоти 250 футів, до межі міста біля моста Юстас і Горішньої Лісон-стрит, хоча внаслідок тривалої літньої посухи та повсякденного споживання обсягом до 12,5 мільйонів галонів рівень води впав нижче порога водозливної греблі, через що окружний інспектор та інженер водогінної мережі містер Спенсер Гарті, М. І.[441], за вказівкою управління водогону заборонив використання міської води для будь-яких цілей, окрім домашнього споживання (передбачаючи, що виникне необхідність удатися до непридатної для пиття води Великого й Королівського каналів, як 1893 року), особливо ж у зв’язку з тим, що Богадільня Південного Дубліна, навсупереч лімітові в 15 галонів на день для одного незаможного, а той ліміт замірювався шестидюймовим водоміром, викрита була в щонічному виливанні зайвих 20 000 галонів, згідно з показами водоміра, за заявою муніципального юрисконсульта містера Ігнатіуса Райса, повірника, і, тим самим, у діях, що завдають збитків іншій частині населення, здоровим і платоспроможним платникам податків.

Що в воді захоплювало Блума, водолюба, водочерпія, водоноса, коли він повертався до плити?

Її універсальність; її демократична рівність і вірність своїй природі у прагненні до власного рівня; неосяжність її океанів у Меркаторовій проекції на мапі; її незміряна глибина в Зундамській западині Тихого океану, яка перевищує 8 000 морських сажнів; невтомна рухливість її хвиль і поверхневих часток, що почергово перевідують усі куточки її берегів; незалежність її частин; мінливість станів моря; її гідростатична нерухомість під час штилю; її гідрокінетичне розбухання в припливи і в весняне водопілля; її вщухання після руйнівних бур; її стерильність у полярних льодах Арктики й Антарктики; її значення для клімату й торгівлі; її переважання над суходолом на земній кулі у відношенні 3 до 1; її незаперечне панування