Читати книгу - "Акафістник УПЦКП"

Твій, теплою вірою серця́ наші наповнюємо, промовляючи:

Радуйся, істинної віри утвердження; радуйся, зловір’я явне викривання.

Радуйся, бо ти в давнину в неопалимій купині Синайській була прообразована; радуйся, християнам у стовпі вогняному тут явилася.

Радуйся, бо в палаючій печі, росою спасенні, Авраамові юнаки Тебе провістили; радуйся, бо водою від стопи Твоєї зцілені благодать Твою проповідують.

Радуйся, землю нашу, в давнину агарянами розорену, явленням Твоїм тоді Ти утішила; радуйся, і нині тих, хто молиться, багатьма знаменнями Ти підбадьорюєш тут.

Радуйся, тих, хто кається, Ти скоро чуєш; радуйся, тим, хто подвизається, Ти поміч і пристановище.

Радуйся, і невідаючих напоумлення; радуйся, і слабкодухих укріплення.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 3

Силу особливої благодаті явила Ти, Владичице, на горі Почаївській, коли місце Твого явлення після трьохсот років чудотворною іконою Твоєю збагатила, яку рукою грека святителя Неофіта, грядущого із Москви, спочатку боярині Анні дарувала, а потім від неї в обитель Почаївську Ти прийняла; люди ж раділи і співали Богу: алилуя.

Ікос 3

Маючи у своєму домі ікону Твою, Владичице, бояриня Анна, побачивши зцілення від неї сліпонародженого брата свого Филипа, зразу ж запалала духом ревності по славі Твоїй, побудувала пустельникам почаївським кам’яну церкву в ім’я пречистого Успіння Твого, в якій, чудотворному образу Твоєму поклоняючись, взивала так:

Радуйся, багатий скарб у Твоїй іконі нам дарувала; радуйся, рукою святителя подарованим образом Твоїм землю нашу Ти освятила.

Радуйся, душі наші від земного багатства Ти відвертаєш; радуйся, славу Божу оспівувати Ти нас навчаєш.

Радуйся, бо, бачачи чудеса Твої, ми підносимося серцями своїми до небес; радуйся, бо ми в обителі Твоїй як у переддвер’ї раю знаходимося.

Радуйся, православних людей іконою Твоєю Ти втішаєш; радуйся, бо Ти людей з усіх країн молитися в обитель Почаївську закликаєш.

Радуйся, бо Тобою віра утверджується; радуйся, бо Тобою безнадійність відганяється.

Радуйся, ченців почаївських повсякчасне радування; радуйся, мирських людей непосоромлене уповання.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 4

Буря єретичного шаленства, що на святу обитель Твою піднялася, Владичице, і святу ікону Твою рукою злих іконоборців полонила і на ганьбу віддала, незабаром гнівом Божим була стримана, коли невидима сила хулителів, що безсоромно бенкетували, як Артаксеркса і Ірода, скрутила і в недугу вкинула, що над святинею Твоєю наругу вчинили і не співали Богові: алилуя.

Ікос 4

Почаївські й усі православні люди, почувши, що свята ікона Твоя після сімдесяти років єретичного полону у святу обитель від посоромлених хулителів повертається, зразу ж назустріч їй вийшли і, плач свій на радість змінивши, взивали до Тебе:

Радуйся, християн пристановище; радуйся, єретиків викривання.

Радуйся, бо Ти не позбавила ікони Твоєї обитель Почаївську; радуйся, бо Ти злохуління іконоборців посоромила.

Радуйся, бо ти не падати в бідах і у відчаї настановляєш; радуйся, бо Ти правосуддю Божому вірувати нам повеліваєш.

Радуйся, нею ж православ’я в країні нашій утвердилося; радуйся, бо через неї і вся вселенна втілену істину прийняти сподобилася.

Радуйся, довготерпінню Божому Ти уподібнюєшся; радуйся, людей Твоїх у терпінні утверджуєш.

Радуйся, бо смиренні Тобою утіху приймають; радуйся, бо Тобою горді смиряються.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 5

Боготічною зіркою тим, хто шукає спасіння, явилася Ти, Владичице, приводячи їх до Сонця правди, бо як у земному житті Твоєму Заступницею за людей перед Сином твоїм явилася Ти в Кані Галілейській, так і після преславного Твого на небо відходу моління за вірних, що з усіх кінців землі приносяться, до Сина Твого возносиш; і тут, на горі Почаївській, зцілення різноманітні від Нього людям подаєш, що взивають до Бога: алилуя.

Ікос 5

Люди, що на гору Почаївську як у давнину, так і нині приходять, бачачи безліч зцілень, які Тобою подаються, утверджуються в бажанні спасіння душі своєї і за гріхи свої покаяння тепле приносять, взиваючи до Тебе:

Радуйся, сліпих прозріння і кульгавих зцілення; радуйся, біснуватих від демонів визволення.

Радуйся, бо Ти полоненого ченця в обитель Твою на повітрі чудесно повернула; радуйся, немовля Симона напівмертвого за молитвою стариці Ти воскресила силою Сина Твого.

Радуйся, бо в цих знаменнях сила давніх чудес Твоїх людям знову явилася; радуйся, бо зцілення від святої ікони Твоєї і в останні дні не припинилися.

Радуйся, у всьому світі джерело зцілень від святих ікон Твоїх подаєш Ти; радуйся, більше за них духовними даруваннями тих, хто молиться, збагачуєш Ти.

Радуйся, Нею ж православні роди хваляться; радуйся, бо до Твоєї помочі і маловірні звертаються.

Радуйся, земнородних уповання; радуйся, небесних чинів радування.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 6

Проповідниками слави Пречистої Діви явилися агаряни, що на обитель Почаївську напали і спочатку видіння Пречистої Богородиці з преподобним Іовом не зрозуміли; коли ж стріли, ними пущені, знову до них повернулися, зразу ж зрозуміли силу Владичиці і принесли покаяння у своєму безумстві, з вірою взиваючи: алилуя.

Ікос 6

Засяяло видіння Твоє, Владичице, на горі Почаївській, коли братія обителі, дуже агарянами утиснена, з великим плачем благання перед Твоєю іконою і перед ракою преподобного Іова возносила; і коли братія побачила агарян, які, вражені цим видінням, стали втікати, зраділа і співала Тобі так:

Радуйся, визволення наше і спасіння; радуйся, роду християнському повсякчасна допомога.

Радуйся, бо Ти нечестивих ворогів від твоєї святині відігнала; радуйся, бо Ти до покаяння їх привела.

Радуйся, бо від Неї і невидимі вороги нашого спасіння тремтять; радуйся, бо Тобі святі ангели і спочилі праведники на небі поклоняються.

Радуйся, бо Ти преподобного Іова на молитву з Собою взяла; радуйся, бо Ти агарян Своїм видінням до святого хрещення привела.

Радуйся, бо Тобою вірні від страху смертного визволилися; радуйся, бо заради Тебе деякі з агарян стали тут богобоязними ченцями.

Радуйся, істини виявлення повсякчасне; радуйся, заблудлим добре напоумлення.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 7

Бажаючи хотіння вічного життя розпалити в серцях християнських, Пресвята Богородиця хворих чудесами Своїми зцілює, бісів виганяє, полонених визволяє, мертвих воскрешає, щоб усі ми, зрозумівши силу Божу, земне зненавиділи і піклування про душі свої доклали, безперестанно взиваючи Богу: алилуя.

Ікос 7

Нові й тяжкі біди перетерпіла обитель Почаївська, коли разом з усією країною від православ’я оманою була відірвана і у володіння єретиків віддана, однак через сто десять років знову православним християнам була повернена; православні ченці, прийшовши до неї, святі мощі преподобного Іова з-під спуду відкрили і, до чудотворного образа Владичиці припадаючи, промовляли:

Радуйся, православ’я захиснице;