Читати книгу - "Весняні ігри в осінніх садах"

(мовляв, прихопи фужери), потеліпав просто до них. Мені нічого не залишалося, як рушити за ним, і поки я дійшов, перший фонтан слів, який Олюсь вихлюпнув на дівчат, вичерпався, і настала черга наступного фонтана. Оскільки тут виявилися вільні місця, ми сіли біля дівчат, і за іронією долі мені випало сидіти поруч із товстулею.

Я вже зрозумів, що Олюсь кинув оком на рудавку, яка звалася Лесею, і йому начхати, якими я почуттями палаю до її подруги, він уже понісся на крилах словоблудства. Товстулю звали Оля. Я навіть подумав, що саме Олюсеві більше пасувала б панна з таким іменем, і коли ми вийшли до кльо-зету, я йому так і сказав, але він вдав велике здивування:

— Як? Тобі не подобається Оля? Ти не маєш рації. Адже ж я тільки задля тебе підсів до них. Ти подивися, які в неї цицьки. Це ж просто Памела Андерсон. Крім того, в неї чудові губи — великі, пухкі.

— Ага, ти від неї в захваті? Чудово. Я тобі її дарую. Вважай, що вона твоя. Мені зійде і рудавка.

— Та ні, я так не можу. Ти ж мій найкращий колєґа. Я ніколи в житті не посмію відбивати твою даму. Навіщо тобі руда? Вона худа, короткозора...

—Звідки ти взяв, що вона короткозора?

— Хіба ти не помітив, як вона жмуриться? Стопудово, що носить окуляри. Ти подумай: вона в окулярах, ти в окулярах... Штири скельця. Нє, старий, тобі вона не пасує. Та й худих ти не любиш.

— Товстуль я теж не люблю.

— А хіба ж вона товстуля? Хіба ж вона товстуля? Ото загнув! У неї чудова фігура, вона далеко не тумбочка. У неї є талія. Ти бачив, яка в неї талія? А нижче? Та там просто європейський дизайн. Ти уяви, як вона стане до тебе задом. Уявив? Ти захлинешся від щастя. Там є над чим працювати. Послухай мене, я дурного тобі не раджу.

З тим ми й повернулися. Дівчата з нами випили, і язички їм розв’язалися. Роздивляючись підхмеленими очима Олю, я намагався побачити все те, що так миттєво помітив Олюсь, і поволі почав схилятися до того, що він таки має рацію. Худою, звичайно, її не назвеш, але й не була вона занадто товстою. Відхилившись назад, я роздивився її гепу і визнав, що й тут Олюсь не помилився. Вона пахнула, як яєчня на ковбасі. Я обняв Олю за широку талію і запропонував випити на брудершафт, після чого рішуче зжував з її вуст усю помаду. Моя рука опустилася нижче і спинилася на випираючій сідниці: вона була тверда, як камінь. Це мене заводило.

Але навпроти мене сиділа Леся і вона мені подобалася більше. Вона мені сподобалася ще більше, коли Олесеві так і не вдалося поцілуватися з нею як слід — після брудершафту вона тільки грайливо підставила йому щічку. Тоді він запросив її танцювати. Я запросив Олю. Вона пригорнулася до мене всім своїм бурхливим тілом, дозволяючи відчути, як його багато і яке воно пружне й зовсім не розм’якле. Вона діловито обхопила мою шию і, запорпавшись носиком під вухо, стала лоскотати шию язичком. Я пересунув руку, яка досі спочивала на її спині, ближче до грудей так, аби великий палець ліг на персо. Воно було теж тверде. Я нама-цав пальцем пиптик і погладив його, Оля тихо застогнала і вкусила мене за вухо, тісно притиснувшись своїм животиком до мого настовбурченого прутня. Уся наступна програма сьогоднішнього вечора постала переді мною як на долоні: таксі — Винники — вино — по кімнатах. В принципі я був не проти. Але мені подобалася Леся і, що більше я з нею спілкувався, то дедалі сильніше вона мені подобалася.

І, знаючи, що роблю свинство, я запросив її на танець. Олюсь навіть спробував запротестувати, але Леся уже піднялася і пішла. В танці вона притулилася до мене так, мовби танцюємо не вперше, а бозна-відколи, її тіло покірно піддавалося моїм рукам, вона не танцювала, а плила в танці, як пушинка, а її чарівне мовчання, її тоненькі пальчики, які реагують на кожен порух моїх, її скрадливий погляд з-під вій — усе це свідчило, що я її цікавив більше, ніж Оль-ко. Усвідомлюючи те, що пізніше я можу й не мати такої щасливої нагоди, я спитав:

— Знаєте, Лесю, я б хотів з вами зустрітися окремо. Де б я міг вас побачити найближчим часом?

— Це дуже просто. У неділю в мене уродини, і я вас запрошую.

О ні! Отак відразу і в сім’ю? Помітивши моє ошелешення, додала:

— Не бійтеся. Ви будете чутися як в родині.

— Там буде й Оля?

— Ні. То моя шкільна подружка. Ми бачимося рідко.

Після цього вона назвала свою адресу на Новому Львові.

Ми чулися як шпигуни, ані найменшим натяком не видавши за столом своєї змови, і Олько продовжував залицятися до Лесі, а я до Олі. Леся пила мало, Оля ж добряче захмеліла і використовувала мене як вішалку.

Коли ми розходилися, кожен пішов проводжати свою панну. Оля мешкала на Мучній. Я піймав таксі, ми сіли ззаду і всю дорогу цілувалися. Біля її дому продовжили це приємне заняття, але тут уже я увійшов в екстаз і потягнув Олю на Кайзервальд. Там я спер Олю на дерево, здер з неї джинси і взяв її навстоячки, п’яну і дурну. Місяць угорі радісно освітлював її білу широку дупу. Оля тихенько покувікувала, але жодним іншим звуком не сигналізувала наближення.ор-газму. Хвилин за двадцять оця гімнастика мені надокучила, я був п’яний і мав притуплені відчуття. Але Оля й не думала кінчати. Вона ритмічно підмахувала і, щоб я скис, могла махати так до самого ранку. Але я хотів спати і — додому. На думці мені крутилася Леся — ніжне сотворіння, з якою секс мав би перетворитися на свято, а крім того, я був спраглий не стільки сексу, як кохання, я хотів знову пережити цей чудовий стан закоханості, коли все довкола тебе цвіте і вибухає пристрастю...

— Я кінчаю, — сказав я.

— Ні, — сказала Оля.

Ще десять хвилин проминули з незмінним наслідком.

— Я