Читати книгу - "Щоденник Лоли"

Пізніше.

Ідей немає ВЗАГАЛІ. Нуль. Репчик, як Жан, я не запишу. Дивилася блог Поліни, там вона щоп’ятниці запрошує різних «опініон-мейкерів» на каву й розпитує про всяке: мейкап, школу, блоги, серіали, музику, їжу. Одна блогерка (треба подивитися, як її звати) сказала, що стала популярною завдяки рубриці «Спитай мене про все», де вона чесно (вона що, геть дурепа?!!!) відповідає на запитання фоловерів. Типу першого поцілунку, сексу, що вона робить зранку, хто купив їй айфон, показує свою кімнату, свої дитячі фотки й усі ці відбитки маленьких долоньок, які зберігає її бабуся.

Що завгодно, але я б НІЗАЩО не показала свою кімнату!!! У тієї блогерки все таке інстаграмне: де не сфоткала, скрізь гарне тло, ніяких золотистих трояндочок на шпалерах, ніякого леопардового пледа.

До речі, про плед. Я б уже давно його викинула, але бабуся категорично проти. Вона ніколи нічого не викидає. Усі наші шафи забиті старими речами, яких ніхто не носить, але бабуся їх нащось зберігає… Якось я дістала з шафи у своїй кімнаті ВСЕ: рушники вишиті (там було три Шеви з наркоманськими очима! Шкода, бабуся не дозволила віднести їх у школу, ото було б ржаки!), вінтажні хустки у квіточки, рулони тканини у різні дрібні візерунки — рожеві машинки, горошок, квіточки, старі піджаки та спідниці огидних сірих кольорів, на дотик вони, як мішки, — як бабуся таке носила?!!! Я скинула все на купу й перебирала. Мені треба було терміново щось викинути, щоб покласти свої речі. Але бабуся була дуже розлючена. Забрала свої хустки до себе в кімнату (хоча їх би я не викидала!), решту наказала скласти на місце, а мені виділила дві полиці з-під старих рушників і простирадл.

Як би я хотіла зробити ремонт хоча б у своїй кімнаті! Білі стіни, красиві полички, книжки всі з корінцями в тон...

Коротше, ця ідея теж погана: не зможу я відповідати чесно на всі-всі запитання.

Перед сном.

Придумалася крута тема, але не знаю, чи піде у відос. Поки що запишу, а там подумаю.

10 фактів про Лолу:

1. Я ношу лінзи.

2. У мене є родима пляма на талії.

3. Я чищу зуби зубною ниткою.

4. У мене двоє молодших братів і сестра. Але я рідко називаю всіх по імені, найчастіше «малі», «малявки».

5. У мене з малими різні батьки.

6. Я вперше поцілувалася у п’ятому класі, коли ми гралися «у пляшечку».

7. У мене ще ніколи не було сексу.

8. Я не роблю домашку майже ніколи.

9. Часом я приходжу спати в кімнату до бабусі, але не проходжу далі порогу.

10. Моя мама померла, але про це майже ніхто не знає.

З цією всією ситуацією навколо нашої мами… Капець якийсь. Я так забрехалася, що не знаю, як вилізти з брехні. Таке враження, що я дуже довго в ній плавала, а тепер просто тону… Треба було відразу сказати правду — дівчатам, у школі… Тоді б не доводилося весь час щось вигадувати про заробітки, відрядження. Якби ж я тоді не була такою дурепою! Бабуся весь час плакала: «Тепер вас у мене заберуть…» Я злякалася. Дуже. Згадала всі страшилки про інтернати… Не знаю, кого мені було більше шкода — себе, малих чи бабусю… Але ми домовилися про маму мовчати. І брехати. До останнього. А тепер я не знаю, як припинити. Якби ж то все само собою виправилося… Але так буває тільки в казках. Ненавиджу казки.

Так і знала, що найцікавіше почнеться після канікул! Щойно прийшла, Аська принесла новини: Тоха побився з Назаром, у Назара вибитий зуб! Це просто відпад! Ще й передній! Сама Ася їх не бачила, бо Назар відразу поплівся в медпункт, звідти подзвонили його татусеві, а татусь прислав водія, щоб його забрати. Але люди кажуть, що було море крові, і зуб невідомо де подівся. Може, його забрав собі хтось і скоро показуватиме як трофей. Може, він узагалі був ЗОЛОТИЙ?!! Чи платиновий?!

Інтрига: через що побилися Назар і Тоха?! За що Тоха врізав Назару по зубах — ніхто не знає. Ніхто не бачив початку сварки, народу набігло вже тоді, як вони почали розмахувати кулаками. А ще найкращі друзі! Нічого собі! Шкода, що я не прийшла в школу раніше… могла б зняти ТАКИЙ відос і ціле розслідування!

Добре, що все це трапилося перед уроками й Дарина якраз на курсах. А директор у таких питаннях не дуже принциповий. Тому цього разу нікого не виганятимуть і, якщо пощастить, то навіть батьків не викличуть. Хіба що ті самі захочуть «розібратися». Це хіба що Назарів татусь таке любить. Але якщо батько Тохи дізнається, йому буде капець. Шкода Тоху. Часом вигідно, що в мене тільки бабуся і що вона нічого зайвого про школу не знає.

Паша каже, що він не в курсі, через що хлопці подралися. Але я йому не вірю. Мають же в нього бути хоч якісь припущення?!! Каже, що крові було насправді не так і багато, але все одно видовище не дуже приємне. І зуб передній — тепер вставляти імплант. Ну, але що Назарові — багатий татусь усе зробить лакшері, ніхто й не помітить, що там чогось не було.

Ната каже, що винуватий Тоха, а Назар ні до чого. Але всі знають, що Назар може всякого наплести. Я й сама нерідко мріяла про те, щоб вмазати йому в пику. Особливо, коли він щомісяця хвалиться новим смартфоном, а потім його вбиває або залишає в кишені в роздягальні. Ну, іще ці його тупі жартики. Але Ната їх, звісно, не помічає. Я й сама не помічала, який тупорилий Той-Кого-Я-Хотіла-Забути, аж поки він мене не відшив.

І все-таки чому вони посварилися? Треба буде дізнатися. Але пізніше, коли вщухнуть пристрасті.

Про Тоху та Назара нічого досі не відомо. Але вони помирилися. Чула, що Тоха оплатить Назару половину вартості зуба. Цікаво, чому тільки половину?!! Назар ходить зі спеціальним імплантом до того часу, як його суперкрутий стоматолог знайде у своєму графіку вільне місце. На вигляд нормально. Але Назар поки що не їсть нічого твердого, бо імплант може відвалитися.

Поліна замутила виклик «Вдягни щось із гардеробу бабусі». Оскільки своїх ідей у мене поки що нуль, то я вирішила підтримати флешмоб. Хотіла вдягнути бабусині