Читати книгу - "Темний шлях, Анні Кос"

— Зла справа. Щоб п'яні один одному пошану кулаками вбивали, то завжди було, а от зі зброєю на того, у кого руки порожні, не згадаю навіть.

— Гаразд вам, без нас розберуться, — старша критично оглянула результат спільної роботи й махнула рукою: — Настав час розносити, де там слуги поділися? Проспали — випорю!

Хала квапливо доїв, подякував за турботу і поспішив у кімнату.

— Вставай, — потряс він за плече Кита.

— Що? — лучник сонно потер очі та сів на ліжку.

— Ранок вже, — буркнув Хала. — Ти на ринок хотів і до майстрового кварталу? От і пройдемося раніше.

— З глузду з'їхав? Сонце тільки зійшло. Перший вільний день з моменту, як я до Вітахольма приїхав…

— Справа є. Потім відіспишся. Пішли.