Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

психологічної проєкції власних почуттів від отримання відмови на інших

 

Ви ненавидите, коли вам відмовляють, ненавидите це так, що ненавидите й відмовляти іншим. Цілком природно не любити ситуації, коли ви не отримуєте бажане, проте відмова — це нормально. Імовірно, відмова свідчить про те, що у вашого співрозмовника здорові особисті кордони. Якщо ви навчитеся, як упоратися з почуттями щодо відмови, то ставитиметеся до встановлення особистих кордонів схвальніше. Не варто виходити з того, що інші люди відчувають те ж, що й ви. Дозвольте людям відреагувати, перш ніж припускати, що вони відчувають. Можливо, вони відкриті до обговорення ваших кордонів.

 

Ви й гадки не маєте, з чого почати

 

Найбільша проблема для вас — почати. «Що я скажу? А як їм це не сподобається?» Це хороші питання. Саме тому в цій книзі ми поговоримо про те, що сказати, коли саме встановлювати кордони та що робити, якщо співрозмовник реагує негативно. Якщо ви довго жили з нездоровими особистими кордонами, важко навіть подумати про інші варіанти. Ви звикли до того, що у вас немає вибору. Читаючи цю книгу, ви отримаєте багато пропозицій про можливі межі прийнятного та дізнаєтеся, як втілити ці ідеї в різних ситуаціях.

 

Ви впевнені, що не можете мати особистих кордонів у певних типах стосунків

 

Ви можете думати: «Я не можу сказати матері, що мені не подобається ___». Натомість подумайте: «Як мені сказати матері, що мені не подобається ___?» Ви можете встановлювати особисті кордони в будь-яких стосунках. Річ у тім, як саме ви це робите. Багатьом людям здається, що найважче говорити про свої очіку­вання саме з родичами, але важко — не те саме, що неможливо. Для інших найважче відмовитися від упередження, нібито процес встановлення особистих кордонів надзвичайно складний. Знов-таки, припущення найгіршого результату — це те, що найчас­тіше зупиняє нас навіть від спроб встановити кордони.

 

Неприємні почуття, які можуть виникнути через встановлення особистих кордонів

 

Залежно від ваших стосунків з іншою людиною, вашого місця в ситуації та часу, який минув без встановлення межі прийнятного, ви можете відчути дискомфорт (провину, сум, зраду, каяття).

Три фактори збільшують час, за який ці неприємні відчуття не минають:

• Применшення: ви заперечуєте вплив певних життєвих подій або намагаєтеся применшити їхнє значення. Наприклад: «До мене не прийшли на побачення, не попередивши, але це неважливо, бо в мене все одно були інші справи».

• Ігнорування: ви поводитеся так, ніби ваших емоцій не існує.

• Поспіх у прийнятті змін: намагаючись якнайшвидше завершити болючий досвід, водночас не відчуваючи емоцій, ви подовжуєте шлях до зцілення. Якщо ви квапитеся у процесі оздоровлення, імовірно, це призведе до повторення тих же помилок.

Провина

 

Коли йдеться про встановлення особистих кордонів, насамперед мене запитують: «Як мені встановити межу прийнятного, не відчуваючи провини?» І перше, що мені спадає на думку, — відповідь: «Це неможливо». Так-так, я ж психотера­певтка, то невже я не можу порадити якийсь спосіб формування особистих кордонів, щоб людина не відчувала провини? На жаль, такого способу не існує. Що я можу зробити? Допомогти вам упоратися з неприємними почуттями та почуватися краще, коли ви комусь відмовляєте. Подолання дискомфорту — це частина процесу встановлення особистих кордонів. У шостому розділі ми детально проаналізуємо способи боротьби з дискомфортом під час встановлення особистих кордонів.

Сум

 

Іноді нам сумно, бо ми не хочемо бути поганими. Якщо вам здається, що встановлення особистих кордонів робить вас поганою або неввічливою людиною, ви сумуватимете, коли їх встановите. Важливо змінити те, як ви сприймаєте цей процес.

Ось декілька можливих альтернатив до його сприйняття:

• Особисті кордони — це спосіб заступитися за себе.

• Особисті кордони — це спосіб підтримувати здоров’я та ціліс­ність стосунків.

• Особисті кордони — це чудовий спосіб сказати: «Знаєш, ти мені так подобаєшся! Я хочу, щоб ми з тобою над дечим попрацювали».

• Особисті кордони — це спосіб сказати: «Я люблю себе».

Змініть мовні вирази, які ви використовуєте, описуючи встановлення особистих кордонів.

Зрада

 

Встановлюючи особисті кордони, ви не зраджуєте сім’ю, друзів, подружжя, роботу чи когось або щось іще. А от не встановлюючи їх, ви зраджуєте себе. Не зраджуйте себе, щоб догодити іншим. Зміна способу сприйняття цього процесу допоможе впоратися з неприємними почуттями, які виникають через встановлення особистих кордонів.

 

 

Не зраджуйте себе, щоб догодити іншим.

 

Каяття

 

«Я таке сказав / сказала?! От халепа, як невдало вийшло!» Цілком природно відчувати, нібито ви вчинили неправильно. Коли ми встановлюємо особисті кордони, нам спадає на думку щось подібне, бо ми гадаємо, що щось робимо не так. Але у встановленні межі прийнятного немає нічого неправильного чи поганого. Змініть спосіб сприйняття цього процесу, і така заміна уявлень допоможе вам зменшити не­приємні