Читати книгу - "Теплі історії в конвертах"

написати тобі зовсім не встигаю, бо маю купу справ на роботі, а весь вільний час розглядаюся довкола! Цюрих прекрасний, Олесю! А в офісі всі стримано чемні, і, здається, я справляю на них гарне враження, тож ми дарма з тобою боялися набундючених швейцарців.

Місто дуже красиве, поважне, але напрочуд затишне. Тут безліч трамваїв, симпатичних кав’ярень зі столиками на вулицях, старовинні споруди з вежами та шпилями, житлові будинки з французькими балкончиками (у мене теж такий, і я вже хочу на нього тицьнути якусь червону герань), чарівна довга набережна, а на обрії — гори.

Я вже не можу дочекатися, коли ти приїдеш, і ми будемо тут гуляти і їсти шоколад. Кава і шоколад тут нестямно смачні. І я зараз живу на самому лише шоколаді: на сніданок — молочний із родзинками й лісовими горішками, на обід — білий із мигдалем, на вечерю — гіркий чорний! А ще я засмакувала місцеву випічку і, боюся, скоро стану таким пампу-шиком, що ніхто й не здогадається, що ми з тобою близнючки.

Обіймаю! Передавай привіт Андрію! Хай уже по-думки готується, що скоро ти дременеш до мене. Жартую. Чи ні!:-)

Гася

Неділя, 21 вересня 2008 р.

Привіт, Ганнусько!

Я така рада отримати від тебе звістку! І те, що все в тебе гаразд, мене дуже тішить. Я колупаюся в перекладах, а коли стає нудно, переглядаю в Інтернаті фото з Цюриха, аби бути ближче до тебе, а ще уявляю як ти їси шоколад і гладшаєш на очах. Ги-ги! Насправді тобі нема чого хвилюватися, бо скоро я також буду пампушиком. Саме вчора дізналася, що вже на восьмому тижні. Андрій був у шоці (позитивному), тепер старанно вживається в роль майбутнього татуся й погрожує мене нікуди від себе не відпускати. Воно й добре, бо почуваюся я зараз трохи кепсько, певно, токсикоз.

Цілую.

Олеся

Четвер, 25 грудня 2008 р.

Привіт, Олесъко!

У нас Різдво. Навколо дуже красиво. Місто сяє вогнями, дзеленчить дзвонами. Я ходила в церкву. Насправді навіть у три, але передусім у церкву Святого Петра — милувалася святковою службою. Тихо помолилася про вас з Андрієм і батьків. Сьогодні Цюрих наче завмер. Різдво — родинне свято, а в мене тут нікого нема. Я не жаліюся, просто констатую. Ну, гаразд, трохи жаліюся. Мені б тільки дотягнути до Нового року, коли всі місцеві друзі й колеги повернуться з відпусток. Я обіцяла влаштувати їм вечірку з борщем і голубцями. Щоправда, не знаю, чи подужаю голубці. Аби лишень ніхто не отруївся! Як думаєш, довгий рис для начинки підійде чи треба купляти круглий?

Цілую.

Різдвяна гундося

Вівторок, 17 лютого 2009 р.

Вітаємо майбутню тітоньку!

Ганю, тепер уже точно знаємо: двійня, хлопчик і дівчинка. Назвемо Ганзель і Гретель!Жартую. :-)

Дівчинку хочу Ганну — ну, ти зрозуміла! А над тим, як назвати хлопчика, нехай Андрій голову ламає.

У нас усе гаразд. Я все перекладаю, але в офісі вже не буваю зовсім — у мене живіт такого розміру, що ледь у двері пролажу. А ти, судячи з фото, зовсім схудла — зрадниця!

Ой, дякую тобі за шоколадну посилку! Ми все отримали і майже все з’їли.

Люблю тебе!

Олеся

Середа, 8 квітня 2009 р.

Привіт, зайчики!

Як там мої солоденькі небожата? Вашу фотку тепер тримаю в офісі на столі, і всі, хто проходить поруч, милуються нашими кавунчиками!

Нумо, підростайте там! І