Читати книгу - "Поміж сірих сутінків"

163
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 65
Перейти на сторінку:

Йоана скинула черевики і зайшла в воду по литки. Місячне сяйво вигравало на її темному каштановому волоссі й високій постаті.

– Приєднуйся, це чудово! – сказала я.

Вона повільно, дуже повільно увійшла у воду. Я підскочила й потягла її в море. Вона скрикнула й засміялася. Сміх Йоани можна вирізнити в будь-якій юрбі. У цьому сміхові була неприборкана свобода, і його луна покотилася навколо мене.

– Ти божевільна! – сказала вона.

– Чому божевільна? Це така краса – мені хотілося бути її частиною, – сказала я.

– Намалюєш нас отак? – спитала Йоана.

– Так, і назву картину… «Дві голови, що стирчать із темряви», – сказала я, бризкаючи на Йоану.

– Я не хочу додому. Тут усе досконале, – сказала вона, крутячи у воді руками. – Тихо, хтось іде!

– Де? – я закрутилася, роззираючись.

– Отам, за деревами, – прошепотіла вона.

З-за дерев край пляжу вийшло дві постаті.

– Ліно, це він! Отой, високий. Це про нього я тобі казала. Що я його в місті бачила! Що ж робити?

До берега йшло двоє хлопців, вони дивилися на нас.

– Якось пізнувато для купання, чи не так? – спитав високий хлопець.

– Зовсім ні, – сказала я.

– О, ви правда завжди вночі купаєтеся? – поцікавився він.

– Коли хочу, тоді й купаюся, – відказала я.

– А твоя старша сестра – вона завжди вночі купається?

– А чом би вам у неї не спитати, – сказала я.

Йоана під водою дала мені копняка.

– Ви, дівчата, обережно. Ви ж не хочете, щоб вас хтось голими побачив, – усміхнувся хлопець.

– Правда? Ви маєте на увазі ось так? – я підскочила і стала на весь зріст. Мокра сукня прилипла до мене, як папірець до розталої іриски. Я стала бризкати на них обох водою.

– Божевільна дитина! – він засміявся, намагаючись, щоб на нього не потрапила вода.

– Ходімо, – сказав його товариш. – А то на зустріч спізнимося.

– Зустріч? Це ж яка зустріч у вас о такій годині? – спитала я.

Хлопці на мить опустили голови.

– Ну, нам пора. Бувай, старша сестро! – сказав високий до Йоани, перш ніж разом з другом піти далі понад берегом.

– Бувай, – сказала Йоана.

1 ... 24 25 26 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поміж сірих сутінків», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Поміж сірих сутінків» жанру - Сучасна проза 📚📝🏙️:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Поміж сірих сутінків"